Справа № 2-1204/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

28 січня  2010 року                                                                                   м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Бовчалюк З.А.

при секретарі Захаровій Н.А.

з участю представника відповідача ОСОБА_1В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» про стягнення заборгованості  по заробітній платі, компенсації  за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась  в суд  з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер» про стягнення заборгованості  по заробітній платі, компенсації  за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди.

Свій позов мотивує тим,  що працювала на посаді кондитера  у товаристві з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер».  Наказом  від 31.08.2009 року її було звільнено  з роботи за  власним бажанням. Всупереч трудовому   законодавству в день звільнення їй не виплачено  належну заробітну плату  в сумі 2473,04 гривень.

Вказує, що в зв’язку з  невиплатою заробітної плати  відповідачем завдано моральну шкоду, яка полягає  у душевних хвилюваннях та  стражданнях, пов‘язаних з скрутним   матеріальним становищем.    

Враховуючи наведене просить стягнути з відповідача нараховану та невиплачену заробітну плату в сумі 2473,04 гривень,  компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1998,98 гривень, 700 гривень моральної шкоди, а також   1000 гривень  витрат понесених з наданням правової допомоги .

Представник позивача в судове засіданні не з’явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення заборгованості по заробітній платі, яка складає 1973 гривні 04 копійки  та компенсації за затримку розрахунку при звільненні, в частині  стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з  копії трудової книжки ОСОБА_2, позивач  працювала на посаді кондитера  у товаристві з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер».  Наказом  від 31.08.2009 року її було звільнено  з роботи за власним бажанням на  підставі ст. 38 КЗпПУ .( а.с.3-4).

Судом встановлено, що  при звільненні  відповідач не  провів повного розрахунку з  ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про доходи  ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер», з якої вбачається, що  заборгованість по заробітній платі  складає 1973 гривні 04 копійок.

Відповідно до  ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день  звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116  цього Кодексу.

Згідно ст.. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому  від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, відповідач, в порушення вищезазначеної норми закону,  не виплатив належні ОСОБА_2 на час звільнення  кошти в сумі 1973 гривні 04 копійки.

Як визначено ст. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при  відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по день фактичного розрахунку.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні  підлягає до задоволення. Виходячи із поданої довідки про заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку   становить 4724 гривні ( 47 гривень 24  копійки – середньоденний заробіток x  100 днів  затримки розрахунку = 4724 гривні.

Проаналізувавши зібрані  та досліджені в  судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить  до висновку, що з  ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» слід стягнути  в користь ОСОБА_2     нараховану та невиплачену заробітну плату  в сумі 1973 гривні 04  копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку   в сумі 4724 гривні.

На думку суду, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 700 грн., оскільки  позивачем не  наведено факту її заподіяння та не подано про це  належних доказів.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені судові витрати

Беручи до уваги складність справи, кількість та час судових засідань, час необхідний для підготовки до даної справи, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати понесені позивачем на правову допомогу в розмірі 200 гривень.

Крім того, на підставі ч.3 ст. 88 та  ч.3 ст. 81  ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в  сумі 51 гривня та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць  слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218, п.2 ч.1 ст. 367  ЦПК України, ст.ст. 47, 116 КЗпП  України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

    Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»  в користь  ОСОБА_2   нараховану та невиплачену заробітну плату  в сумі  1973 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят три)  гривні 04  копійки та середній заробіток за час затримки розрахунку   в сумі 4724 (чотири тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»  в користь  ОСОБА_2   200 ( двісті)  гривень витрат на правову допомогу.

 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»  в доход держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  «Виробничо-комерційної фірми «Луцьккондитер»  120 ( сто двадцять) гривень витрат з інформаційно – технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом  цивільних справ.

В решті  позову – відмовити.

Допустити   негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя

Луцького міськрайонного суду                         ОСОБА_3