Справа № 10 - 260                                                                                                 

УХВАЛА Іменем   України

7 травня 2007р. колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апе­ляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - судді Огурецького В.П., судів: Терещенко LB., Лєгостаєва О.А.,

з участю прокурора Шаіпова P.P.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляцію Красноармійсь-кого міжрайонного прокурора на постанову судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26,04.2007р. про відмову в обранні запобіжного заходу у ви­гляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, уродженця м. Красноармійська Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, судимого 3.01.2007р. Красноармійським міськ-районним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до 3р. обм./в. з випробу­ванням на 1р. бміс, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, обвинувачуваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні слідчого СВ Красноармійського МРВ ГУMBС України в До­нецькій області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у то­му, що він 20.03.2007р. приблизно о 20год., знаходячись в АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_2, діючи навмисно, взяв ніж та вдарив ним потерпілого в поперек, завдавши середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Постановою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2007р. стосовно обвинуваченого було відмовлено в обранні запобіжного захо­ду у вигляді взяття під варту.

На цю постанову суду 'прокурором була подана апеляція, в якій він ставить питання про її скасування та направлення матеріалів на новий розгляд у зв'язку з тим, що суд, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не взяв до уваги, що злочин ОСОБА_1  вчинено в період іспитового строку за попере­днім вироком, а також у зв'язку з тим, що зловживаючи спиртними напоями та нарко­тичними засобами і знаходячись на обліку у лікаря нарколога, може ухилитись від слідства та суду, та продовжити злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляції, ознайо­мившись з матеріалами справи, на підставі яких було відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, колегія суддів приходить до наступних висновків,

ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у скоєнні злочи­ну передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочи­ном середньої тяжкості.

При відмові в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту судом було враховано, що в матеріалах, справи відсутні дані про те, що обвинувачений має намір ухилитись від слідства та суду.

Вивчені надані матеріали також не свідчать про те, що обвинувачений має намір ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

Це вбачається з наступного.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаче­ного ч. 1 ст. 121 КК України було порушено 21.02.2007р.

Обвинувачення ОСОБА_1 вже за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України було пред'явлено 26.04.2007р.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 з моменту пору­шення кримінальної справи до моменту пред'явлення обвинувачення в остаточній ре­дакції намагався вчинити будь які  дії, які б свідчили про те, що він може ухилитись від слідства та суду, та продовжити злочинну діяльність.

Питання ж про урахування тієї обставини, що злочин ОСОБА_1 вчинено у період іспитового строку за попереднім вироком має вирішуватись лише при поста­новлений вироку по справі.

За таких обставин, суд мав достатньо підстав вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити  належну процесуа­льну поведінку обвинуваченого в майбутньому з точки зору виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає що апеляція прокурора не підля­гає задоволенню, а постанова суду має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію Красноармійського міжрайонного прокурора залишити без задово­лення.

Постанову судді. Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.04.2007р. про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання проку­

рора.