Справа № 2-147

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 лютого 2010  року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

    головуючого – судді         -     Кудіна А.М.

    при секретарі             -     Якубович В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом

    ОСОБА_1

до

    ОСОБА_2, третя особа – Управління Держкомзему у м. Охтирка  

про визнання права власності на земельну ділянку, -

встановив:

25.11.2009 року позивачка звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, подарована матір’ю – ОСОБА_3, але питання щодо відчуження земельної ділянки  вирішено не було, так як державний акт на право власності на землю мама не виготовляла, а 15.09.2009 року вона померла, на даний час склалося так, що квартира належить їй, а земельна ділянка на якій вона розміщена до цього часу зареєстрована на ім’я відповідача - попереднього власника квартири, тому прохає визнати право власності на земельну ділянку за нею.

В судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримала,  пояснила суду, що вона, як власник квартири розміщеної на земельній ділянці, фактично є власником і цієї земельної ділянки, що передбачено діючим законодавством.

Відповідач до судового засідання не з’явився, надав письмову заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.

Представник Управління Держкомзему в судовому засіданні висловив думку щодо можливості задоволення даної вимоги позивачки, оскільки вона не суперечить вимогам діючого законодавства і не порушує прав інших осіб.

Суд, вивчив матеріали справи, дослідив письмові докази та заслухав пояснення сторін, встановлює наступні обставини.

15.10.2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2  укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом  Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за яким був здійснений обмін належної їм на праві приватної власності нерухомості, а саме: ОСОБА_3 обміняла  належний їй житловий будинок з господарчими будівлями і земельною ділянкою, розташованими АДРЕСА_2 на  належну ОСОБА_2 квартиру із земельною ділянкою, розташовану у м. Охтирка, пров. Шкільний, 9 ( а.с.7).

18.11.2003 року  ОСОБА_3, відповідно до договору дарування від 18.11.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом  Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, подарувала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3, при цьому питання щодо відчуження земельної ділянки вирішено не було із-а відсутності державного акту на  право власності на землю виготовленого на ім’я ОСОБА_3, яка 15.09.2009 року померла ( а.с. 8,13).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами в судовому засіданні, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Попереднім власником земельної ділянки площею 0,0245 га розташованої по вул. Романа Рапія, 8/2 в м. Охтирка є попередній власник квартири за вказаною адресою – ОСОБА_2

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” звертає увагу суду на те, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01.01.2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача  переходить належне йому  право власності  або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після ж 31.12.2001 року право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно ст. 120 ЗК на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем.

    Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як на даний час вона фактично позбавлена можливості вирішити питання про оформлення права на земельну ділянку та реалізувати його.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України,  п. 18 суд Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0245 га, розташовану за адресою: м. Охтирка, вул. Романа Рапія, 8/2.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня винесення рішення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду                           ОСОБА_5