ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2010 р.                                                                                Справа №29/312-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Ясир Л.О. (доповідач)    

суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача – ОСОБА_1, фізична особа –підприємець, свідоцтво серії ВОО №349390  від 12.08.96р.;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.09р.  у справі №29/312-09

за позовом   приватного підприємства “М-Класс”, м.Суми  

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про  стягнення 22 689 грн. 88 коп., -

 В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство “М-Класс” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22 689 грн. 88 коп. заборгованості та судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №ФЗ-9-4296 від 06.08.08р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.09р. по справі №29/312-09 (суддя Полєв Д.М.) позовні вимоги задоволені з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вважає, що при прийнятті рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного прийняття рішення та відповідно до порушень прав відповідача. Суд помилково дійшов висновку, що між сторонами існують відносини, які охоплюються поняттям договору купівлі-продажу. В заперечення цього відповідач посилається на те, що між сторонами був укладений договір консигнації (різновид договору поставки), за яким відповідач брав на себе зобов’язання реалізувати будівельні матеріали позивача у власному складі-магазині. Конкретних строків реалізації оговорено не було. Вважає, що на підставі накладної №ФЗ-9-4296 від 06.08.08р. не можна зробити висновок, що між сторонами були відносини купівлі-продажу. Зазначає, що готовий повернути нереалізований товар позивачу.

Відповідач у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки), відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника позивача.

Заслухавши відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - приватне підприємство “М-Класс”  передав за видатковою накладною №ФЗ-9-4296 від 06.08.08р. відповідачу - фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 товар на загальну суму 27 101 грн. 94 коп. (а.с.17).

Факт отримання товару відповідачем не заперечується та підтверджується його підписом, скріпленим печаткою на вказаній видатковій накладній.

За отриманий товар фізична особа – підприємець ОСОБА_1 розрахувалась частково, здійснивши оплату платіжним дорученням №ФЗ-00800 від 28.10.08р. на суму 3 000,00 грн. та платіжним дорученням №ФЗ-00052 від 16.03.09р. на суму 900,00 грн.  

17.09.08р. за накладною №ФЗ-000308 в рахунок оплати за товар відповідач також частково повернув позивачу товар на загальну суму 512,06 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем склала 22 689,88 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.08р. по 23.04.09р., підписаним сторонами і скріпленим печатками (а.с.12).

Відповідний договір в письмовій формі між сторонами укладений не був, тому судова колегія вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли внаслідок дій позивача та відповідача з підстав, встановлених статтями 11, 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

В силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Вчинені дії сторін свідчать про існування взаємних прав та обов’язків, що кореспондуються між собою: позивач приймає на себе обов’язок передати відповідачу товар та має право вимагати його оплату, а відповідач, в свою чергу, зобов’язаний здійснити оплату придбаної речі та має право вимагати від позивача її передачі.

Так, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, відповідач прийняв товар та часткового оплатив його. Факт вчинення господарської операції підтверджується первинними документами, що містяться в матеріалах справи: видаткова накладна №ФЗ-9-4296 від 06.08.08р. (а.с.17), акт звірки розрахунків від 23.04.09р. (а.с.12).

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Термін сплати вартості товару сторонами не визначений, тому в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.06.09р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію-вимогу про сплату заборгованості в сумі 22 689,88 грн. (а.с.13-16), яка залишена фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 без відповіді, а борг залишився непогашеним.

Враховуючи, що відповідачем не виконанні в повній мірі зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача суми заборгованості.

Оскаржуючи судове рішення фізична особа – підприємець ОСОБА_1 посилається на неправильну правову кваліфікацію відносин, що склалися між сторонами.

На думку відповідача між сторонами був укладений договір консигнації, тобто, фактично товар прийнято на реалізацію і сплата його вартості повинна здійснюватися по мірі його реалізації.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача ніяким чином не доведені.

Отже, рішення господарського суду відповідає обставинам справи та чинному законодавству і підстави для його зміни чи скасування відсутні, а доводи з яких воно оскаржується, спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.09р.  у справі №29/312-09 – залишити без змін.

Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області  – залишити без задоволення.

          Головуючий                                                                                       Л.О. Ясир

Судді                                                                                                   І.М. Герасименко

                                                                                                             В.В.Прудніков

Постанову підписано 01.02.2010р.