ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2010 року Справа № 2а-5527/09/2370
12 год. 55 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Гаращенка В.В.,
при секретарі – Бондар Т.П.,
за участю:
представника позивача: Ведмідя П.В. – за довіреністю;
відповідача: не з’явилась;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення переплати пенсії по втраті годувальника за померлого інваліда війни,
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулося головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з ОСОБА_2 пенсію по втраті годувальника за померлого інваліда війни в сумі 19303 грн. 40 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач, в зв’язку з смертю ОСОБА_3, незаконно отримувала його пенсію як інваліда війни.
Незаконність отримання пенсії, встановлено рішенням Смілянського міськрайонного суду від 17 липня 2008 року по справі №2-1316/2008 щодо визнання шлюбу між відповідачем та ОСОБА_3 фіктивним, в результаті чого відповідач за період з 01.10.2007 року по 28.02.2009 року незаконно отримала пенсію в сумі 19303 грн. 40 коп.
Враховуючи, що відповідач добровільно не повернула суму неправомірно отриманої пенсії, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Відповідач, яка була присутня в попередніх судових засіданнях, не заперечила проти отримання вказаної суми коштів, проте заперечила проти задоволення позову, оскільки перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Смілянському районі та в зв’язку зі смертю ОСОБА_3 перейшла на інший вид пенсій, а тому свою пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в Смілянському районі за період з 01.10.2007 року по 28.02.2009 року не отримувала. З цих підстав вважає, що сума, що заявлена позивачем до стягнення повинна бути зменшена на суму, що підлягає виплаті їй, як пенсіонеру за віком шляхом взаємозаліку.
Враховуючи надані пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Закон який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 pоку №2262-XII (далі – Закон №2262-XII).
Пунктом «б» ст. 50 Закону №2262-XII визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані інвалідами до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відповідно до ст. 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам, які є інвалідами війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку.
Статтею 29 Закону №2262-XII закріплено, що пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
В свою чергу відповідач була членом сім’ї пенсіонера з числа військовослужбовців та також отримувала пенсію як пенсіонер за віком.
ОСОБА_2 повідомлена, що відповідно до діючого законодавства громадяни, які маю право на отримання різних видів пенсій, можуть отримувати лише одну за вибором, тому скориставшись таким правом, на підставі свідоцтва про шлюб між нею та інвалідом війни ОСОБА_3, свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та власної заяви від 12 вересня 2007 року відповідачу призначена пенсія по втраті годувальника та з 01 жовтня 2007 року проводилась виплата.
Проте, рішенням Смілянського міськрайонного суду від 17 липня 2008 року по справі №2-1316/2008 визнано фіктивний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В силу вимог ст. 40 Закону №2262-XII зміна розміру пенсії, якщо у складі сім'ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім'ї або сім'я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.
Позивач проводив виплату пенсії по втраті годувальника по лютий 2009 року включно, та за період з 01 жовтня 2007 року по 28 лютого 2009 року виплатив 19303 грн. 40 коп., що не заперечується відповідачем та підтверджується розрахунками доданими до матеріалів справи.
Крім того, в силу вимог ст. 60 Закону №2262-XII суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно, або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Позивач в свою чергу, 03 березня 2009 року на адресу відповідача направив лист за №1802/11-02 з проханням повернути виплачену пенсію по втраті годувальника в сумі 19303 грн. 40 коп. За повідомленням Державного ощадного банку України від 27 жовтня 2009 року №13/1274 через який здійснювалась виплата даної пенсії, повернення вказаної сумі від ОСОБА_2 не надходило.
В той же час, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Смілянському районі де отримує свою пенсію за віком, та в зв’язку з переходом на інший вид пенсій, пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Смілянському районі за період з 01.10.2007 по 28.02.2009 року не отримувала.
Проте, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування закріплено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
В силу ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми нестриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до наданого управлінням Пенсійного фонду України в Смілянському районі розрахунку, ОСОБА_2 за період з 01.10.2007 року по 28.02.2009 року отримала б пенсію в розмірі 9191 грн. 71 коп.
Пунктом 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права відповідача щодо належного пенсійного забезпечення не порушенні, остання має право на отримання пенсії за віком за період з 01.10.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 9191 грн. 71 коп., за умов подання необхідних документів до територіального органу Пенсійного фонду. Провести взаємозалік належної до виплати суми пенсії та суми, що заявлена позивачем до стягнення неможливо в зв’язку з різним джерелом надходжень коштів для виплати пенсій особам, яким призначена пенсія за Законом №2262-XII та особам, які отримують пенсію за віком.
З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, при цьому безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши їх, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню. Часткове задоволення обумовлено тим, що виходячи з норм ст. 162 КАС України, адміністративний суд не наділений правом приймати постанову про визнання дій протиправними особи, яка при цьому не є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) переплату пенсії по втраті годувальника за померлого інваліда війни в сумі 19303 грн. 40 коп. (дев’ятнадцять тисяч триста три) грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 січня 2010 року.
Суддя В.В. Гаращенко