ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 січня 2010 року                                                                             Справа № 2а-5818/09/2370

15 год. 40 хв.                                                                                                            м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Гаращенка В.В.,

при секретарі – Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: Вдовиченка Ю.В. – за довіреністю;

відповідача: Чепурного О.П., Кошарного О.В. – за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Черкаської міської ради Черкаської області до контрольно-ревізійного відділу управління в Черкаській області про визнання протиправними вимог від 12.12.2008 року № 01-52/1415,

ВСТАНОВИВ:

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Черкаської міської ради Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до контрольно-ревізійного відділу управління в Черкаській області про визнання протиправними вимог від 12.12.2008 року № 01-52/1415.

Позивач стверджує, що контрольно-ревізійним відділом у місті Черкаси контрольно-ревізійного управління в Черкаській області проведено планову ревізію з питань використання бюджетних коштів, стану збереження та використання майна, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Черкаської міської ради Черкаської області за період з 01 березня 2006 року по 31 березня 2008 року, результати якої оформлено актом від 14 серпня            2008 року № 01-19/38. На підставі зазначеного акту позивачу надіслано вимоги від 12.12.2008 року № 01-52/1415 про усунення порушень, встановлених ревізією.

Проте позивач вважає такі вимоги відповідача протиправними та просить скасувати їх.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду письмове заперечення від 23.12.2009 року, де зазначили, що перевірка проведена з дотриманням чинного законодавства, а порушення, виявлені в результаті перевірки є правомірними.

Крім того, зазначили, що оспорювані вимоги не носять для позивача правових наслідків, а отже не порушують його права та інтереси та відповідно не можуть бути предметом розгляду адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ (далі-Закон № 2939-ХІІ) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 11 Закону № 2939-ХІІ відповідач листом від 16.06.2008 року № 01-52/662 повідомив позивача про початок проведення планової виїзної ревізії Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Черкаської міської ради Черкаської області.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 Черкаської міської ради Черкаської області діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 20.01.2005 року № 7-150 та наказом управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.02.2005 року № 76 та зареєстрованого Черкаським міськвиконкомом 19.10.2005 року.

Згідно п. 1.4 Статуту школа є навчальним закладом, заснованим Черкаської міською радою та підпорядкованим управлінню освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Школа має статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, фінансується за рахунок коштів міського бюджету. Рішенням регіональної експертної ради з ліцензування та атестації закладів освіти від 10.06.2005 року протокол № 47 школу визнано атестованою за статусом «загальноосвітній заклад», про що видано управлінням освіти Черкаської обласної держаної адміністрації Свідоцтво про атестацію, реєстраційний № 41 від 08.07.2005 року.

Відповідно до п. 1.2.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного відділу в м. Черкаси на ІІ квартал 2008 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 27.06.2008 року № 117, від 09.07.2008 року № 128 та від 15.07.2008 року № 131 контролерами-ревізорами проведено планову ревізію з питань використання бюджетних коштів, стану збереження та використання майна, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Черкаської міської ради Черкаської області, що знаходиться за адресою:           м. Черкаси, вул. Червоноармійська, 13, за період з 01.03.2006 року по 31.03.2008 року.

Ревізію проведено з 27 червня 2008 року по 07 серпня 2008 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома директора школи та головного бухгалтера.

В ході зазначеної ревізії законності списання коштів з реєстраційних рахунків, в тому числі щодо їх цільового використання, встановлено, що згідно платіжного доручення № 522 від 22.11.2007 року на загальну суму 3500 грн. позивачем здійснено оплату за «обладнання тривожної кнопки» по КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», чим порушено ст. 7 Бюджетного кодексу, п. 5 Порядку        № 228, оскільки дані видатки, на думку відповідача, повинні здійснюватися за КЕКВ 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».

Також ревізією дотримання умов укладених договорів встановлено порушення абзацу 5 пункту 2 статті 34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 року №1490 в частині збільшення фактичної ціни за договором з ПП ОСОБА_4 від 18.12.2005 року № 5 в порівнянні з ціною, що зазначена в тендерній пропозиції, після підписання договору про закупівлю, що призвело до незаконної оплати вартості харчування учнів за період з 01.02.2006 року по                31.12.2006 року на суму 6829 грн. 92 коп.

За результатами проведеної ревізії відповідачем складено акт від 14.08.2008 року № 01-19/38, на підставі якого та з врахуванням повноважень органів держаної контрольно-ревізійної служби, визначених ст. 113 Бюджетного кодексу України, ст. 10 Закону України «Про держану контрольно-ревізійну службу в Україні» та з посиланням на постанову господарського суду Черкаської області від 18.11.2008 року позивачу пред’явлено наступні вимоги:

-   в установленому чинним законодавством порядку вжити заходи щодо недопущення в подальшому порушень вимог п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року № 2542, п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом державного казначейства України від 04.11.2004 року № 194 та інших нормативно-правових актів, порушення яких встановлено;

-   в установленому чинним законодавством порядку пред’явити ПП ОСОБА_4, відповідно до порядку, встановленому ст. 6 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року № 1798, претензію щодо повернення коштів в сумі 6829 грн. 92 коп. як надмірно сплачених школою по договору від 18.12.2005 року № 5 внаслідок збільшення фактичної ціни виконання вищевказаного договору про закупівлю.

Згідно п. 7 ст. 10 Закону №2939-ХІІ Державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, а згідно пункту 10 цієї статті звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином спростовується твердження відповідача, що вимоги не носять для позивача правових наслідків, а отже не порушують його права та інтереси, оскільки відповідач матиме право звернутися до суду за невиконання його вимог, а в силу ст. 119 Бюджетного кодексу України за нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12 Закону № 2939-ХІІ службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.

Судом встановлено, що предметом договору від 21.11.2007 року № 01/07, укладеного між позивачем та ПП «Легіон-Безпека» є поставка та монтаж систем тривожного виклику згідно Специфікації, як додатку до договору.

Позивач, в свою чергу, зобов’язався прийняти і оплатити товар та надані послуги, у порядку та на умовах, визначених наведеним договором.

На думку суду, помилковим є висновок відповідачів про нецільове використання бюджетних коштів,  виходячи з наступного.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто такі кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Відповідно до зведення показників по спеціальному фонду кошторису доходів і видатків на 2007 рік позивачу встановлені бюджетні призначення на придбання обладнання тривожної кнопки за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

Позивач використав наявні кошти на придбання обладнання тривожної кнопки за КЕКВ 2110.

Відповідно до роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 (із змінами, внесеними згідно з наказами Державного казначейства України від 31.03.2005 №57, від 30.09.20 05 № 181 та від 08.12.2006 № 330) (далі - Роз'яснення №194), під капітальними видатками КЕКВ 2000 розуміються платежі з придбання необоротних активів. Код економічної класифікації видатків 2100 передбачає витрати на придбання або створення власними силами основних засобів та окремих інших необоротних активів. До основних засобів належать матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів та вартість без ПДВ перевищує 1000 грн., а код 2110 включає придбання виробничого та невиробничого обладнання і предметів довгострокового користування, створення комплексних систем. Також за цим кодом можуть здійснюватися видатки по монтажу та пусконаладці обладнання на місцях їх безпосередньої експлуатації, якщо це обумовлено угодою на придбання зазначеного обладнання.

Пунктом 2.1 розділу 2 договору №01/07 від 21 листопада 2007 року обумовлено, що продавець (ПП «Легіон-Безпеки») здійснює продаж, монтажні роботи, наладку, випробування і пуск в експлуатацію обладнання, що поставляється за даним договором, а саме поставка та монтаж систем тривожного виклику, згідно Специфікації.

В специфікації, додатку №1 до договору №01/07 від 21 листопада 2007 року, наведено найменування та опис товару – термінал, блок живлення, стартовий пакет, монтаж, загальною вартістю 3500 грн.

Крім того, однією з контрольних функцій Державного казначейства України є контроль за витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства.

Так, управлінням Державного казначейства у Черкаській області головного управління державного казначейства у Черкаській області підтверджено використання позивачем коштів за КЕКВ 2110 на виконання договору №01/07 від 21 листопада 2007 року по видатковій накладній №ЛБ-0000001 від «21» листопада 2007 року.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що видатки згідно договору від 21.11.2007 року 01/07 по придбанню обладнання та монтажних робіт систем тривожного виклику загальною вартістю 3500 грн. правомірно проведено позивачем по КЕКВ 2110, а висновок відповідача щодо протиправного застосування позивачем КЕКВ 2110 замість КЕКВ 1139 в суді не доведені та належними доказами не підтверджені.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Щодо вимоги відповідача про пред’явлення ПП ОСОБА_4 в силу ст. 6 ГПК України, претензії щодо повернення коштів в сумі 6829 грн. 92 коп., як надмірно сплачених позивачем, суд зазначає, що суб’єкти господарювання при неналежному виконанні договірних зобов’язань застосовують заходи досудового врегулювання спору шляхом додаткових домовленостей чи пред’явлення в передбачених чинним законодавством випадках претензій.

Так, статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначений порядок пред’явлення претензій, та закріплено правило, за яким підприємства та організації, які порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. В іншому випадку підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

В свою чергу, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року №9 зазначається, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в досудовому порядку.

Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору та, виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, оскільки їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, вирішення досудового врегулювання спору шляхом пред’явлення претензії є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує і позивач повинен самостійно вирішувати, як реалізовувати це право, пред’являти претензію, звертатися відразу до суду чи змиритися з порушенням, тобі як вимога відповідача має ознаки обов’язковості за невиконання якої передбачена відповідальність.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Керуючись ст.ст. 17, 70, 71, 89, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги контрольно-ревізійного відділу у місті Черкаси контрольно-ревізійного управління в Черкаській області від 12.12.2008 року № 01-52/1415.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Черкаської міської ради Черкаської області 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 лютого 2010 року.

Суддя                                                                                                  В.В. Гаращенко