категорія 6.6.4
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 січня 2010 року с права № 2а- 70/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ципко О.В.,
при секретарі: Шабаліній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до приватного комерційно-виборничого підприємства «Укрсервіс» про звернення стягнення податкового боргу на активи платника податків, -
В С Т А Н О В И В:
11 січня 2010 року позивач - державна податкова інспекція в м. Красний Луч Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача приватного комерційно-виборничого підприємства «Укрсервіс» (далі – ПКВП «Укрсервіс»), в якому посилається на наступне. Відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 07.02.2000 року, в якості платника податків перебуває на обліку в ДПІ м. Красний Луч Луганської області.
Позивачем направлялися відповідачу податкові вимоги: № 1/126 від 26.08.2009 р. форми «ЮІ» та № 2/137 від 29.09.2009 р. форми «Ю2», після чого 11.11.2009 р. було прийнято рішенням № 33/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Станом на 01.12.2009 р. відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 978 гр. ДПІ м. Красний Луч Луганської області позбавлена можливості стягувати податковий борг за рахунок примусової реалізації майна боржника, однак згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» таке стягнення можливо виключно за рішенням суду. Враховуючі викладене, позивач просив суд стягнути з ПКВП «Укрсервіс» податковий борг з податку на прибуток в сумі 978,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Своїми діями суб’єкт підприємницької діяльності – ПКВП «Укрсервіс» завдає шкоду державному бюджету, порушуючи права та законні інтереси держави.
Активами платника податків за змістом п.1.7. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі – Закон України № 2181) є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Згідно з п.п.3.1.1. п. 3.1.ст. 3 Закону № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншім законами.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 07.02.2000 року, в якості платника податків перебуває на обліку в ДПІ м. Красний Луч Луганської області з 23.02.2000 р. (а.с. 7, 16, 22).
Згідно з п.п.5.4.1. п. 5.4. ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 та з метою погашення податкового боргу відповідача, податковим органом були прийняті заходи, а саме: особисто керівнику ПКВП «Укрсервіс» Лук’яненку С.В. було вручено першу податкову вимогу № 1/126 від 26.08.2009 р. форми «ЮІ» та 02.10.2009 року на юридичну адресу відповідача направлено поштою другу вимогу № 2/137 від 29.09.2009 р. форми «Ю2», яку було вручено 13.10.2009 р. особисто Лук’яненку С.В. (а.с. 10-11). Оскільки, заявлена у вимогах, сума податкового боргу відповідачем сплачена не була, 11.11.2009 р. заступником начальника ДПІ м. Красний Луч Луганської області було прийнято рішенням № 33/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 15), але зазначені заходи не принесли ніякого результату.
В ищевказане свідчить, що ДПІ м. Красний Луч Луганської області були застосовані всі можливі заходи з погашення податкового боргу платника податків – відповідача, передбачені Законом.
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно є податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена. За таких обставин, суд вважає що є підстави для примусового стягнення вказаної заборгованості у рахунок погашення його податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи відповідача - платника податків, вартістю у межах суми заборгованості.
Оскільки позивач відноситься до суб’єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Позовні вимоги державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до приватного комерційно-виборничого підприємства «Укрсервіс» задовольнити повністю.
Стягнути з приватного комерційно-виборничого підприємства «Укрсервіс» (ідент.к. 306913230, р/р 260093014117002 філії ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луганськ, МФО 304795), розташованого за адресою: 94506, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Зарічна, буд. 62, заборгованість з податку на прибуток підприємств в сумі 978,00 грн. (дев’ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) шляхом звернення стягнення на його активи.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 27 січня 2010 року.
Суддя О.В. Ципко