Справа № 22ц-l024 2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про стягнення Казидуб О.Г.
аліментів
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Василенко Л.І. Корнієнко Н.В.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 квітня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановила:
28.12.2006 р. ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3. про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що на даний час син сторін - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження навчається на першому курсі денної форми навчання Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, з терміном навчання з 01.09.2006 р. до 01.07.2010 р. Так як син потребує матеріальної допомоги, яку відповідач, який являється його батьком, добровільно не надає, а вона на даний час не має роботи у зв'язку зі станом здоров'я просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання.
Суд залучив до участі у справі в якості позивача ОСОБА_2
В судовому засіданні ОСОБА_1. зменшила позовні вимоги та просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1p. народження, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 квітня 2007 р. стягнуто з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, аліменти на його утримання в розмірі 650 грн. щомісячно, який
2
підлягає індексації відповідно до закону починаючи з 28 грудня 2006 р. до закінчення навчання, але не довше досягнення 23 років. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь держави судовий збір в сумі 51грн. та 7,50 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
В своїх запереченнях на скаргу ОСОБА_3. її не визнав, вказавши, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвоката ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд виходив з того, що відповідач має скрутне матеріальне становище, крім сина сторін на його утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, співмешканка, яка є матір'ю їхньої спільної дитини, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, він хворіє на хронічне захворювання також на його утриманні знаходиться його мати, яка є інвалідом другої групи. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2. на користь сина аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн. на час навчання до досягнення 23 річного віку.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює .
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Зі змісту ст. 200 СК України вбачається, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу ( стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення).
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно відповідач має трьох дітей: від першого шлюбу повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, який на даний час навчається на першому курсі денної форми навчання Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, з терміном навчання з 01.09.2006 р. до 01.07.2010 р. та від проживання у громадському шлюбі з ОСОБА_7. - двох малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3р. народження. При цьому, згідно до довідки ОСОБА_7. знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з 24.03.2006 р. по 05.01.2009 р. а. с 44.
Позивачка інших дітей на утриманні не має, тривалий час не працює. Як вбачається з долучених довідок відповідач залишив позивачці отриману ним у шлюбі на склад сім'ї трикімнатну квартиру, власного житла немає.
Згідно до довідки ВТЕК мати відповідача дійсно є інвалідом другої групи загального захворювання.
Таким чином, враховуючи викладене та наведені вимоги закону, суд обгрунтовано частково задовольнив "позовні вимоги позивачки.
3
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 квітня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.