Справа № 22ц-998-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія спори, що Пироженко В.Д.
виникають із майнових Доповідач в апеляційній інстанції
правовідносин Подорога В.М,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпко В.Д.
суддів Бурлака В.О., Подорога В.М.
при секретарі Шанауріній І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_1та ОСОБА_2на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси. від 10 квітня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1у власних інтересах, та інтересах ОСОБА_4до ОСОБА_2про встановлення порядку користування житловим приміщенням,-
встановила:
22 лютого 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом у власних інтересах та інтересах ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про встановлення порядку користування приміщенням квартири посилаючись на те, що сторони посилаючись на те, що сторони являються співвласниками квартири АДРЕСА_1. Дана квартира належить їм на праві спільної часткової власності і кожному належить по 1/3 частині квартири.
Він, позивач ОСОБА_1. є інвалідом 2 групи, його син ОСОБА_4є інвалідом першої групи.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 04.09.2006р. його призначено опікуном сина - ОСОБА_4. Разом вони ведуть спільне господарство і фактично користуються жилим приміщенням квартири площею 16,9 кв.м, та 12,5 кв.м., підсобною кладовою площею 1 кв.м, та лоджією площею 5,2 кв.м. Відповідач по справі. ОСОБА_2. має свою сім'ю веде господарство окремо від позивачів і користується жилою кімнатою площею 13,1 кв.м, і лоджією 9,1 кв.м. Інші приміщення квартири, а саме: кухня, суміжний з нею балкон, коридор, ванна кімната, вбиральня - перебувають у спільному користуванні сторін.
Зазначений порядок склався між ними з жовтня 2005 року.
В даний час виникла необхідність у встановленні порядку користування квартирою. Просив суд ухвалити рішення яким встановити порядок користування квартирою сторонами та виділити в користування йому та його сину ОСОБА_4. жилі кімнати площею 16,9 кв.м, та 12,5 кв.м, підсобну кладову площею 1 кв.м., прилеглу лоджію площею 5,2 кв.м..
2
ОСОБА_2. в користування виділити жилу кімнату площею 13,11 кв.м, та прилеглу лоджію площею 9,1 кв.м. Допоміжні приміщення виділити в спільне користування.
Рішення Соснівського районного суду від 10 квітня 2007 року ухвалено:
позов задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою №АДРЕСА_1 та виділити в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_4жилі кімнати площею 16,9 кв.м. та 12,5 кв.м., прилеглу лоджію площею 5,2 кв.м.
ОСОБА_2виділити в користування жилу кімнату площею 13,11 кв.м, та лоджію площею 9,1 кв.м.
Допоміжні приміщення: кухню з прилеглим балконом, коридор, ванну кімнату, вбиральню та кладову залишити в спільному користуванні. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2просить його скасувати як незаконне, ухвалене без з'ясування судом всіх обставин, що мають рішення для справи, а справу повернути на новий розгляд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить змінити рішення суду, виділивши кожному співвласникові по 24,25 кв.м., тобто по рівній частці та стягнути з ОСОБА_2на його користь за перевищення 1/3 частки всієї квартири на 1,11 кв.м. 5000 грн.
Заслухавши учасників процесу, обговоривши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.358 ЦК України «Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Кожен із власників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва на право власності на житло №008143 від 24.03.1999р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 січня 2005 року, виданого третьою Черкаською державною нотаріальною конторою, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 4 вересня 2006 року було ухвалено про призначення ОСОБА_1опікуном щодо його сина ОСОБА_41975 року народження проживаючого в м.АДРЕСА_1.
Частка кожного із співвласників квартири становить 1/3 її частки. Фактично у сторін вже склався упродовж довгого періоду часу порядок користування їх спільною квартирою.
Позивач разом з недієздатним сином користується кімнатами площею 16,9 кв.м, та 12,5 кв.м, підсобною кладовою. лоджією площею, 5,2 кв.м. Відповідач користується жилою кімнатою площею 13.1 кв.м, та лоджією 9,1 кв.м. Всі інші приміщення знаходяться в спільному користуванні сторін. Яких-небудь суперечностей щодо цього порядку користування у них раніше не виникало.
Відповідно до вимог ст.382 ЦК України, власниками квартири у житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування.
Аналізуючи зазначене судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про виділення в користування сторонам ті жилі кімнати, яким вони
3
користувались упродовж багатьох років, залишивши у спільне користування допоміжні приміщення.
Судова колегія також вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, обґрунтоване на зібраних та перевірених по справі доказах, в межах пред'явленого позивачем позову, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апелянтів не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для його скасування чи зміни.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,314,315 ЦПК України, судова колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двохмісячного строку до Верховного Суду України з дня набрання нею законної сили.