Судове рішення #771048
Справа № 11-453/2007р

Справа 11-453/2007р.                                                       Головуючий по 1 інстанції

Категорія   :   ст. 187  ч.1   КК                                               Очеретяний В. А.

України                                                                                   Доповідач в апеляційній інстанції

Щепоткіної В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05"   червня   2007   р.   Колегія   суддів   судової   палати   в   кримінальних   справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     Щепоткіної В.В.

суддів                                Ятченка М.О., Євтушенко В.Г.

за участю прокурора       Демиденко С.А.

розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1.

на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 200? року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимий вироком Уманського районного

суду від 23.11.2000р. за ч.1 ст.117 КК України

на 4 роки позбавлення волі, звільнений 26.07.2004р.

по відбуттю покарання, -

засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі;

за ч.1 ст.187 КК України 4 роки 6 місяці з позбавлення волі;

за ст.ст. 15-186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 4-х років 6 місяців позбавлення волі.

Судом задоволено цивільні позови і стягнуто з засудженого ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. 1000 грн.; на користь потерпілої ОСОБА_3. - 2 600 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

ОСОБА_1. засуджений за те, що він 21.06.2006 року близько 21 год. в м. Умань по вул. Дерев'янко з метою заволодіння чужим майном напав на неповнолітню ОСОБА_2., збив її з ніг і зірвав з неї золотий ланцюжок вартістю 450 грн., а потім під загрозою застосування насильства небезпечного для життя потерпілої, а саме погрожуючи її зарізати, заволодів двома золотими каблучками, вартістю 256 та 245 грн., а всього заволодів майном потерпілої на загальну суму 951 грн.;

 

2

-- він же 1 липня 2006 року близько 19 год. 30 хв. в м. Умані повторно відкрито з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я способом, заволодів .майном потерпілої ОСОБА_4. на загальну суму 895 грн.;

·  він же 1 липня 2006 року близько 22 год. в м. Умані по вул. Дерев'янко біля будинку № 3 повторно з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, викрав майно ОСОБА_3. на 3 000 грн.;                                                                                                                                               

·  він же 1 липня 2006 року в м. Умані після 22 години повторно з метою відкрн: ото заволодіння ОСОБА_3 напав на останню, застосував до неї насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, намагаючись викрасти сумочку та мобільний телефон, але з незалежних від нього причин довести свій намір до кінця не зміг, так як потерпіла утримуючи речі втекла.

В апеляції засуджений ОСОБА_1., не оспорюючи доведеності його винуватості та правильності кваліфікації його дії, просить змінити вирок суду та пом'якшити йому покарання, застосувавши ст.69 КК України, мотивуючи тим, що частково відшкодував шкоду j а мас на утриманні 6-річну доньку, страждає на туберкульоз.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1.. який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, то апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, а правилами ч.3 ст.299 КПК України, прийшов до обгрунтованого висновку про вчинення: ОСОБА_1. насильницьких корисливих злочинів щодо потерпілих ОСОБА_5.. ОСОБА_4., і даний висновок нічим не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ст.ст.187 ч.1, 186 ч.2 та 15-186 ч.2 КК України відповідає пред'явленому обвинуваченню і також нічим не оспорюється.

При призначенні покарання ОСОБА_1. суд відповідно до вимог ст.65 «К України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, а кожний з вчинених засудженим злочинів є тяжким, особу засудженого, який раніше був судимий і після звільнення і місця позбавлення волі належних висновків для себе не зробив і вчинив тяжкий злочин. Тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. тільки з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

При цьому Уманський міськрайонний суд рахував в якості обставин, які пом'якшують покарання засудженого, обставини, на які він посилається в апеляції, і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі за строком ближче до мінімальних, передбачених санкціями ч. 1 ст. 187 КК України та ч.2 ст. 186 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України і призначення ОСОБА_1. покарання.        більш м'якого, ніж передбачено законом, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати

ухвалила:

Вирок Уманського міськрайонного суду    Черкаської області від 27 березня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1. - без задоволення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація