Справа № 33-101/2006 р.

13 липня 2006року                                                       м. Чернігів

ПОСТАНОВА

Голова апеляційного суду Чернігівської області Ярошенко М.П., розглянувши скаргу начальника Чернігівської митниці Ярмольського С.І на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2006 року відносно ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_1, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2006 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 340, 355 МК України ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 340, 355 МК України, а вантаж машина для збирання сільськогосподарських культур: інші - спеціалізовані сільськогосподарські машини для перевезення льону Volvo + Stas шасі № НОМЕР_1 - 1 комплект, код товару НОМЕР_2 передано в розпорядження ОСОБА_1 та забов'язано Чернігівську митницю провести всі необхідні процедури по оформленню вище вказаного вантажу.

В скарзі начальник митниці ставить питання про скасування постанови місцевого суду і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, передбаченого МК України і КУпАП.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи скаржника, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із постанови місцевого суду вбачається, що 19 вересня 2003 року на адресу ВКП „ІНФОРМАЦІЯ_2" надійшов вантаж - „сільськогосподарські машини для перевезення льону", який було розміщено на відповідальне зберігання підприємства під митним контролем за актами прийняття -передачі від 19 вересня 2003 року № НОМЕР_3 та було оформлено декларацію -зобов'язання № НОМЕР_4 в якій найменування вантажу зазначено „машину для збирання  сільськогосподарських  культур  - спеціалізовані ввезених машин вимогам Держстандарту та про те, що ОСОБА_1 не порушив вимог глави 53 МК України, оскільки ідентифікацію товару віднесено до обов'язків митних органів, про що говорить ст. 64 МК України, наголошуючи, що це є виключно компетенцією митних органів, що вони і зробили потім.

Таким чином стає явним те, що висновки митниці в цій частині суперечать фактичним обставинам, встановлених місцевим судом.

Далі вбачається те, що оскільки МК України чітко визначені види і склад порушень митних правил та відповідальність за їх скоєння, перелік їх є вичерпним.

Ст. 340 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Вантаж (товари), який є предметом непорозуміння, були пропущені через митний кордон України і умовою його пропуску стали документи і матеріали, що надало митниці підприємство - ВКП „ІНФОРМАЦІЯ_2" і який до здійснення митного оформлення відповідно до обраного режиму, був розміщений з дозволу митного органу на відповідне зберігання на території вказаного підприємства під митним контролем, тобто вантаж (товар), як такий, щодо якого не закінчена процедура митного оформлення (зокрема, визначення коду товару, режиму ввезення), ще не декларувався.

Декларування переміщуваного товару, як завершальна стадія митного оформлення, здійснюється після визначення декларантом митного режиму товару, після чого і складається декларація, яка подається митному органу і повинна містити не лише відомості про товар, а й про митний режим, у який він заявляється, як цього вимагає ст. 81 МК України.

В даному випадку, оскільки чинне митне законодавство наголошує на тому, що товари, пред'явлені митному контролю в повному обсязі, навіть якщо вони не оформлені повно або належним чином, можуть не підлягати пропуску через митний кордон, але вважатись предметами порушення митних правил не повинні.

Із договору купівлі-продажу від 18 липня 2003 року випливає, що з урахуванням інвестиційного проекту, було придбано машини спеціалізовані сільськогосподарські самохідні, а орган сертифікації сільськогосподарської техніки та систем якості „СЕПРО сільмаш", який виконував послуги з машини для перевезення льону" - Volvo + Strem Stas код за УКТ ЗЕД № НОМЕР_2.

06 жовтня 2003 року підприємство надало документи до вантажного відділу Чернігівської митниці для проведення митного оформлення.

15 жовтня 2003 року за результатами перевірки вантажу відділом тарифів Чернігівської митниці прийнято рішення про визначення коду вантажу /товару/, як транспортного засобу, а саме:

· сидельний тягач „Volvo FН 12420 4x2 НОМЕР_5, двигун дизельний об'ємом 12100 смЗ, потужність 309 кв. 420 к.с, бувший у використанні, 2000 року виробництва - НОМЕР_6, вартістю 228516 грн. 68 коп.;

· напівпричіп „Strem Stas" шасі № НОМЕР_7, бувший у використанні, 2000 року виробництва - НОМЕР_8, вартістю 179548 грн. 82 коп.

18 березня 2004 року митницею було складано протокол про адміністративне правопорушення № НОМЕР_9 відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. ст. 340, 355 МК України, тобто розцінено, як не заявлення точних відомостей про код та опис вантажу (товару) у вантажній декларації -зобов'язанні № НОМЕР_10 та, що може привести до недобору митних платежів.

Визнати таке рішення митниці про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не можливо, оскільки воно спростовується матеріалами даної справи.

В скарзі скаржник ставить у вину ОСОБА_1 те, що він умисно у наданих документах для переміщення і оформлення вантажу (товару) невірно визначив код і це розцінено, як не заявлення точних відомостей про код та опис товару у вантажній митній декларації - зобов'язанні, що може привести до недобору митних платежів, які складають суму 48 967 грн. 86 коп.

Митний кодекс України визначає, що склади злочинів за ст.ст. 340, 355 характеризуються виною у формі умислу або необережності.

Разом з тим, із постанови вбачається, що місцевим судом беззаперечно встановлено, що вантаж ввезений під кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 із змінами від 18 січня 2003 року, № НОМЕР_2, як устаткування (обладнання) з метою реалізації інвестиційного проекту „Вирощування льон - довгунця та переробки трести на волокно" і, що ОСОБА_1 надав дійсний „Сертифікат-відповідності" на підтвердження коду машин по УКТ ЗЕД який свідчить про відповідність сертифікації вантажу (товару) підприємству ВКП „ІНФОРМАЦІЯ_2" вказав, що вантаж це машини спеціалізовані сільськогосподарські самохідні і в підтвердження надав сертифікат відповідності.

Місцевий суд, обґрунтовуючи своє рішення, що ОСОБА_1 заявив за встановленою формою точні відомості про вантаж - „машини для збирання сільськогосподарських культур - спеціалізованих машин для перевезення льону „Volvo + Robuste Kaiser" -, виконав покладені на нього обов'язки повідомляти всі необхідні дані, що стосуються оформлення вантажу, спирався на чинне митне законодавство і виключно матеріали адміністративної справи.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали даної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано закрив справу провадженням щодо ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень.

Підстав для скасування постанови місцевого суду і направлення справи на новий судовий розгляд, не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу начальника Чернігівської митниці Ярмольського С.І. залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 червня 2006 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 340. 355 МК України ОСОБА_1 - без змін

Голова апеляційного суду Чернігівської області

М.П. Ярошенко