АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
25 січня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Сопруна В. В.,
суддів: Матківської М. В., Нікушина В.П.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Вінницької міської ради про зміну умов договору найму жилого приміщення, вселення, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2009 року, –
встановила:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,, виконкому Вінницької міської ради про розподіл житлової площі, зміну умов договору найму жилого приміщення, вселення – відмовлено.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування квартирою – задоволено.
Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке знаходиться у АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на те, що воно є незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2009 року – скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 4 серпня 2002 року. Від даного шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина.
15 листопада 2007 року шлюб між ними було розірвано.
Відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради № 1023 від 27 червня 2002 року, ОСОБА_2 надана трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до ордеру № 0205 від 16 липня 2007 року, вказана квартира, яка складається з 3-х ізольованих кімнат надана для проживання наступних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1
ОСОБА_1 у спірне житло був прописаний 30 серпня 2002 року, а до цього проживав АДРЕСА_4.
За усною домовленістю між сторонами по розподілу житла з початку 2003 року ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю почав проживати у АДРЕСА_3, яку він від імені свого батька – ОСОБА_5 – приватизував та подарував 26 вересня 2003 року своїй дружині – ОСОБА_4
За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування, оскільки ОСОБА_1 добровільно вибув на інше місце постійного проживання і відповідно до ст.. 107 ЖК України, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття. Задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, оскільки останній в спірні квартирі не проживав більше одного року і відповідно до ст.. 72 ЖК України втратив право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності його понад строки встановлені ст.. 71 ЖК України.
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому Вінницької міської Ради про зміну умов договору найму жилого приміщення , вселення, оскільки в спірні квартирі він не проживав в ній був лише прописаний, фактично проживав в квартирі АДРЕСА_4.
Однак такий висновок суду є невірним.
22 лютого 1986 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 отримали однокімнатну квартиру АДРЕСА_4. Там були прописані і їхні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
14 жовтня 1997 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони подарували а ОСОБА_3 в особі ОСОБА_2 прийняли у дар Ѕ квартири АДРЕСА_2. Цей договір був зареєстрований у Вінницькому обласному об’єднаному бюро технічної інвентаризації за реєстром 867/16310 від 27.04.1998 року (а.с.204).
11 лютого 2002 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, розірвано, актовий запис, №205(а.с.25).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1023 від 27 червня 2002 року сімї ОСОБА_2 був виданий ордер № 0205. В ордер були включені ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на право зайняття житлового приміщення, житловою площею 37,5 кв.м, яке складається з трьох кімнат за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).
Відповідно до ст. 47 ЖК України норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13.65 квадратного метра на одну особу.
Враховуючи, що ОСОБА_3 є власником Ѕ квартири АДРЕСА_2, його незаконно було включено в ордер на отримання житла за адресою: АДРЕСА_1.
Сімї ОСОБА_3 повинна була бути надана квартира, відповідно до ст.. 47 ЖК України, яка б складалася з двох кімнат.
Суд, не перевірив дану обставину і з 2006 року розглядав дану справу по суті.
Ухвалами Замостянського районного суду від 7 та 16 липня 2009 року позови ОСОБА_2 залишені без розгляду (а.с.206,214). Однак, такі документи звужують процесуальні права відповідача щодо рівності всіх перед законом, оскільки в дані ситуації позивач вправі ще раз звертатися до суду з цих самих підстав і про той – же предмет.
Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Якщо позивач, в судовому засіданні не підтримує свій позов, або відмовляється від нього, то це є не що інше як відмова від позовуі суд в даному випадку повинен винести ухвалу на підставі п.3ч.1ст.205 ЦПК України.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 травня 2007 року по даній справі накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка згідно договору дарування від 26 вересня 2003 року належить ОСОБА_4 (а. с. 84).
Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначена квартира не є предметом даного судового спору. Суд не вправі був накладати арешт на вищевказану квартиру, оскільки не подана була позовна заява, виключенням є підстави, передбачені ч.4 ст.151 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи, буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
В матеріалах справи відсутні повідомлення третьої особи по справі – Вінницької міської ради, рішення було винесено в її відсутність.
До участі у справі не залучено Управління міського господарства Вінницької міської ради, адже саме його позивач ОСОБА_1 просив зобов’язати відкрити на його імя рахунок в спірні квартирі (а.с.3). Тобто, суд вирішив питання про права та обовязки осіб, які не брали участь в справі.
Рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 10 грудня 2009 року, всупереч вимогам ст. 215 ЦПК України не містить розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, порушив норми процесуального права, що зумовило ухвалення неправильного рішення, і як наслідок, недотримання основних процесуальних гарантій судового захисту прав та інтересів учасників судового розгляду.
Відповідно до п. 3 п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час та місце судового засідання та вирішив питання про права та обовязки осіб, які не брали участь в справі.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 74, 303, 307, п.3 п.4 ч. 1 ст.311, ст. ст. 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 грудня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суддів.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: підпис В. В. Сопрун
Судді: підпис М. В. Матківська
підпис В. П. Нікушин
З оригіналом вірно: