Справа 22ц-793                                                  Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.

Категорія 44                                                        Доповідач Червинська М.Є.

                                                             У  Х  В  А  Л  А

                                                              Іменем України

3 лютого 2010 року                                Апеляційний суд Донецької області в складі

                                                                      Головуючої: Червинської М.Є.

                                                                      Суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.

При секретарі Баранові В.В.

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщення, визначення порядку користування,

                                                        Встановив:

     Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2009 року ОСОБА_1, визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщення, визначення порядку користування відмовлено, з відповідача на користь позивача стягнути витрати по оплаті судового збору 8,50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7,50 гривень.

    В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, не відповідають доказам по справі.

    Суд першої інстанції встановив, що на підставі договору дарування від 1.06.1996 року позивач є власником спірного будинку, будинок до відчуження належав батькові сторін ОСОБА_3 В якості члена сім»ї власника ОСОБА_3 в будинку був зареєстрований відповідач. Суд дійшов до висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням в спірному будинку, оскільки з 2005 року не проживає в будинку без поважних причин, має інше жиле приміщення на праві власності, а тому суд задовольнив позов позивача та відмовив в задоволенні зустрічного позову відповідача про визнання права користування жилим приміщення, визначення порядку користування.  

     В судовому засіданні відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, позивач просив скаргу відхилити.

     Заслухавши доповідача, доводи відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення  без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

      Встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить жилий будинокАДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 1 червня 1996 року. За вказаним договором дарування будинок подарував позивачу його батько ОСОБА_3. Відповідач, який є братом позивача та сином колишнього власника, зареєстрований в будинку та проживав в ньому.

      Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

     Задовольняючи позовні вимоги позивача на підставі вказаної норми матеріального права, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає в спірному будинку, який на праві власності належить позивачу, з 2005 року без поважних причин, має на праві власності інший будинок. Висновок суду відповідає доказам по справі, суд правильно врахував акти про не проживання відповідача в будинку, акт про проживання відповідача в належному йому на праві власності будинку, надав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших. Суд правильно врахував, що доказами по справі не підтверджена будь-яка домовленість між сторонами щодо користування спірним будинком.

      Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неврахування судом тієї обставини, що належний йому на праві власності будинок є недобудованим не впливають на висновки суду, оскільки встановлено, що в спірному будинку відповідач не проживає понад один рік й зазначене є достатньою підставою для задоволення позову відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України.

      Оскільки суд визнав, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням в будинку, він обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог відповідача про визнання за ним право користування жилим приміщенням та визначення порядку користування жилим будинком.

       Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують. Оскільки рішення суду ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача неспроможні, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

              Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд

                                                               ухвалив:

Апеляційну скарг ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: