Справа № 22 ц - 442/2010р.                  Головуючий у 1 інстанції – Литвиненко І.В.

                                                                                            Доповідач –Шемець Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 лютого 2010 року   апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        головуючого –  Позігуна М.І.,

                        суддів – Шемець Н.В., Редьки А.Г.,

                        при секретарі –Рачовій І.І.,

                        з участю  –   позивача   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного банку “Синтез” на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку “Синтез” про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В   :

          Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з АБ “Синтез” на  його користь заборгованість за договором  банківського вкладу в розмірі 67556 грн.89 коп. , 7525 грн.91 коп. відсотків за договором, 5060 грн.18 коп. штрафу, а всього 80142 грн. та  883 грн. судових витрат. Стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 37 грн. 95 коп.

          В апеляційній скарзі АБ “Синтез” просить скасувати зазначене  рішення суду, позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на недотримання  судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що при поданні заяви про збільшення позовних вимог позивач не доплатив державне мито, проте суд в порушення вимог ЦПК України прийняв позов про збільшення позовних вимог до розгляду.

         Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню,  рішення суду залишенню без змін, враховуючи наступне.      

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором банківського вкладу „Новорічний +” № 180209/11-04 від 18 лютого 2009 року, укладеного сторонами  на 6 місяців до 19 серпня 2009 року під 21,5 % суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач всупереч умовам договору банківського вкладу та положенням ЦК України, зокрема, ст.ст.1058,1060 ЦК, що  регулюють питання щодо договору банківського вкладу, не виконав свої зобов”язання  та не  повернув позивачеві кошти зі спливом встановленого договором строку, незважаючи на вимогу вкладника.

          Такий висновок суду відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства і апелянтом рішення суду по суті заявлених вимог та стягнутих коштів не оскаржується.  

           Хоча апелянт і посилається в апеляційній скарзі на недотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, проте жодного доводу на порушення судом  норм матеріального закону  апеляційна скарга не містить, а  фактично доводи зводяться до посилання на  порушення  судом норм процесуального права, оскільки, збільшивши позовні вимоги, позивач не доплатив судовий збір, а суд прийняв  таку заяву  і вирішив спір по суті.

      Згідно ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Також п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку”  визначено, що  у разі скасування рішення у зв”язку з порушенням норм процесуального права (частина третя статті 309 ЦПК) апеляційний  суд повинен зазначити причинний зв”язок між порушенням норми процесуального права та прийняттям неправильного рішення.

Враховуючи, що  такий причинний  зв”язок   у даній справі  не існує; оскаржуване  рішення  є справедливим та  правильним  по суті; відсутні правові підстави для залишення апеляційним судом на стадії апеляційного розгляду позову ОСОБА_1 без розгляду, як того вимагає апелянт в апеляційній скарзі; тому  апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги   не можуть бути підставою для скасування  рішення суду та  задоволення  вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу  АБ „Синтез” відхилити.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319  ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

      Апеляційну скаргу Акціонерного банку “Синтез” - відхилити .

     Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 грудня 2009 року - залишити без змін.

     Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення,  може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

ГОЛОВУЮЧИЙ  :                                           СУДДІ  :