Справа № 2-51/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: Попової О.М.,

при секретарі: Жданової Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2006 року до Ленінського районного суду м. Луганська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільної власності подружжя.

02.04.2007 року та 31.03.2008 року позивачкою була уточнена позовна заява. Позивачка вказала, що вона 09.07.1989 року зареєструвала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка вказує, що з лютого 20005 року фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться. Відповідач проживає за іншою адресою по вул. Арктическая, 59. За час шлюбу було сторонами придбане сумісне нерухоме майно, а саме: гараж, за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, блок 14, гараж  №14,  ГБК «Зарічний», яким користується відповідач, також сторонами було набуто дві квартири за адресою: м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1 та  м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2. Позивачка вказала, що зазначені квартири відповідач сумістив та використовує під офісне приміщення і користується ними в своїх інтересах.

Позивачка зазначає, що квартири та гараж  є спільною сумісною власністю подружжя. Домовленість  з відповідачем про порядок користування спільним сумісним майном позивачка не досягла. Позивачка  просила їй виділити трьох кімнатну квартиру за адресою: м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2, та гараж в ГБК «Зарічний» оскільки в даному гаражі знаходиться підвал який необхідний позивачці та дочці для зберігання овочів та інших продуктів тривалого зберігання, а відповідачу необхідно виділити двох кімнатну квартиру за адресою: м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1, підвал та гараж є у відповідача в будинку за адресою: вул. Арктическая, 59.

В судовому засіданні позивачка підтвердила викладені в позові обставини, наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що дійсно за час шлюбу з позивачкою було придбане нерухоме майно, а саме: гараж, за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, блок 14, гараж  №14,  ГБК «Зарічний», яким користується відповідач, дві квартири за адресою: м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1 та  м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2. Вказав, що домовленість  з позивачкою про порядок користування спільним сумісним майном не досягнута, свій варіант розділу майна суду не запропонував. Вказав, що здійснює необхідне матеріальну підтримку доньки ОСОБА_3 Просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 09.07.1989 року, свідоцтво про укладення шлюбу від 09.07.1989 року ІІІ ЕД №306271.

Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження від 28.08.1992 року, видане Жовтневим відділом РАГСУ м. Луганська.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач надає належну матеріальну допомогу дочці  – ОСОБА_4

За час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте нерухоме майно, а саме: квартира за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 29.01.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №611, квартира за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 13.04.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №294,  гараж №14, за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, блок 14,  ГБК «Зарічний», зареєстрований за ОСОБА_2

В судовому засіданні сторони визнали, що дане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя і цей факт сторонами не оспорюється, а тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.  

Згідно ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з висновками будівельно-технічної експертизи від 15.06.2009 року №195/23, 196/23, 197/23,  ринкова (дійсна) вартість квартири за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2, складає 210 676 грн., ринкова (дійсна) вартість квартири за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1, складає 182 712 грн., ринкова (дійсна) вартість гаражу №14, блок 14,  за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, ГБК «Зарічний» складає 46 303 грн. Сторонами висновки експертизи визнаються та не оспорюються.

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи позивачки щодо використання відповідачем спірних квартир як офісних приміщень не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

За час розгляду спору в суді сторони не дійшли згоди щодо розділу нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому суд  на підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем надається необхідна матеріальна допомога дочці - ОСОБА_4, та з урахуванням ринкової (дійсної) вартості нерухомого майна, приходить до висновку, що майно сторін необхідно розділити таким чином: виділити ОСОБА_1 квартиру за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2, ринкова (дійсна) вартість якої станом на 15.06.2009 року складала 210 676 грн.

ОСОБА_2 виділити: квартиру за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1, ринкова (дійсна) вартість якої станом на 15.06.2009 року складала 182 712 грн., гараж №14, блок 14,  за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, ГБК «Зарічний», ринкова (дійсна) вартість якого станом на 15.06.2009 року складала 46 303 грн., а всього на суму 229 015 грн.

Оскільки позивачкою суду не надано обґрунтованих доказів необхідності використання гаражу №14, блок 14,  за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, ГБК «Зарічний», вимога про виділення  гаражу задоволенню не підлягає.

    Керуючись ст.ст.  10, 11, 15, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільної власності подружжя задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 квартиру за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_2.

В іншій частині позову відмовити.

Виділити ОСОБА_2: квартиру за адресою м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1,  гараж №14, блок 14,  за адресою: вул. 2-га Краснознаменна, 20, ГБК «Зарічний».

Зняти арешт з квартир зареєстрованих за ОСОБА_2, що розташовані за адресою: м. Луганськ, кв. ЄрьоменкоАДРЕСА_1 та №9.

Зняти арешт з гаражу  №14 у блоці 14 у ГБК «Зарічний» який належить ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду  Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                             Попова О.М.