ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-а-15/2009р.
25 грудня 2009 р. с.м.т. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі судді Біцюк А.В., при секретарі Шадорській С.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області, начальника сектору громадянства еміграції реєстрації про визнання незаконних дій посадових осіб
встановив
В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій посадових осіб Казанківського РВ УМВС в Миколаївській області, які йому не оформлюють паспорт громадянина України.
В березні 2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати незаконними дії начальника Казанківського районного відділу УМВС України в Миколаївській області у відмові документування позивача на протязі 17 років; визнати незаконними дії посадових осіб сектору громадянства еміграції реєстрації у відмові внесення відмітки про громадянство України позивачу в паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області; визнати незаконними дій, начальника сектору громадянства еміграції реєстрації Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області в частині документування позивача паспортом громадянина України з 05 грудня 1992 року; визнати незаконними дії Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області по втраті паспорту позивача колишнього громадянина СРСР зразка 1974 року; зобов’язати Казанківський РВ УМВС України в Миколаївській області документувати позивача паспортом громадянина України.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач паспорту громадянина СРСР, зразка 1974 року відповідачам не здавав, вони його не втрачали, документів, передбачених Законом України «Про громадянство України» та «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень» затверджених Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 позивач відповідачам не надав, а тому у відповідачів, відсутні підстави для документування відповідача паспортом громадянина України.
Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, що маються в матеріалах справи приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народився в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області на території УРСР (а.с.4); 04.01.1991 року отримав паспорт ХV-БА 705432, виданий ВВС Кіровським РВК м.Красноярськ (а.с.15); після 19 жовтня 1992 року прибув в Україну з Росії; 05.12.1992 року був зареєстрований за місцем свого постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5); 14.01.1993 року йому виданий військовий квіток на підставі протоколу районної призовної комісії №10 від 02.11.1992 року (а.с.8-9,81); 01 травня 1993 року уклав шлюб з ОСОБА_4, який зареєстровано Михайлівською сільською радою Казанківського району Миколаївської області; з 1993 по 2001 рік працював в КСП ім.Кірова. При огляді постанови про відмову в порушенні кримінальної справи видно, що в 2003 році начальник ВГІРФО Казанківського РВ УМВС видала громадянину ОСОБА_1 тимчасове посвідчення громадянина України за відсутності для того будь яких законних підстав (а.с.82-83).
Так, відповідно до ст. 19 конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави та порядок його набуття визначені Законом України «Про громадянство» (далі Закон). Порядок застосування закону України «Про громадянство» визначено «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень» затверджених Указом Президента України від 27.03.2001 року №215 (далі – Порядок).
Стаття 3 Закону встановлює категорії осіб, які належать до громадянства України, а стаття 6 Закону, встановлює підстави для набуття громадянства.
Факти, які позивач повідомляє в своїй позовній заяві, такі як: прибуття в Україну в жовтні 1992 року, членство в колгоспі, служба в збройних силах України в 1993 році протягом 1 місяця, одруження - не є підставою для встановлення належності позивача до громадян України відповідно до ст.3 Закону та поставлення йому в паспорт відмітки про громадянство України.
Народження позивача на території УРСР та безперервне проживання позивача на території України можуть бути підставою для набуття ним громадянства за територіальним походженням або внаслідок прийняття до громадянства, відповідно до ст.ст.8, 9 Закону, але при виконанні ним вимог п.24-44 та 45-51 Порядку. Оскільки позивач, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, не надав доказів, що він подавав позивачу заяву та інші документи, передбачені розділом І та ІІ Порядку, у відповідачів відсутні підстави для оформлення набуття позивачем громадянства України.
Оскільки позивачем не надано доказів, що він з 05 грудня 1992 року по 01 березня 2001 року звертався до відповідачів із заявою відповідно до розділу ІV Закону України «Про громадянство» від 08 жовтня 1991 року №1636-ХІІ, і сам позивач даючи пояснення суду стосовно заявленого позову, повідомив, що почав звертатись до відповідачів для оформлення громадянства тільки в 2003 році, у відповідачів відсутні підстави для оформлення набуття позивачем громадянства України.
При розгляді справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що його паспорт громадянина СРСР втратили відповідачі. В своїх поясненнях щодо заявленого позову, позивач 04 вересня 2009 року пояснив суду, що він передав свій паспорт громадянина СРСР в 1993 році секретарю Михайлівської сільської ради ОСОБА_5, яка його поклала до сейфу, а де діла не знає. Враховуючи, що в справі відсутні докази того, що саме відповідачі загубили паспорт громадянина СРСР, виданого ОСОБА_1, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання незаконними дії Казанківського районного відділу УМВС України в Миколаївській області по втраті його паспорту.
Оскільки позивачем не виконані вимоги розділу І та ІІ Порядку, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про зобов’язання Казанківського районного відділу УМВС України Миколаївської області документувати позивача паспортом громадянина України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 158, 159, 163 КАС України, суд,
постановив:
В задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені ст. 186 КАС України через Казанківський районний суд Миколаївської області і набирає чинності через 10 днів після її проголошення, якщо в цей термін не буде подано заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Суддя: Біцюк А.В.