Справа  № 1-35/2009 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 січня 2010 року. Казанківський  районний суд  Миколаївської  області в складі:

головуючого-судді           Біцюк А.В.

при секретарі                           Ломага Н.О.,

з участю  прокурора                Малюк М.С.,

підсудного             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  смт. Казанка кримінальну  справу  по обвинуваченню:

        ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця р.Молдова, Чимішлійського району, с.Сагайдак,  громадянина України, освіти неповної середньої, не одруженого, не працюючого, який служив у Збройних силах СРСР, що мешкає: с.Миколо-Гулак, вул. Молодіжна, 7, Казанківського району, Миколаївської області, раніше судимого:  

03.06.2000 р. Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст 81 КК України, 23.06.2000 р. звільнений від покарання згідно Закону України «Про амністію» ;

24.06. 2008 року, Новобузьким районним судом  Миколаївській області за ст. 186 ч.3_КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Ухвалою Миколаївського апеляційного  суду Миколаївської області від 28.08.2008 року, вирок від 24.06.2008 року, змінений і йому пом’якшено покарання до 4 років позбавлення волі

13.10.2009 року Казанківським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 86 КК України в редакції 1960 року, до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч.4 ст.70 КК призначене покарання  4 роки 6 місяці позбавлення волі.

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,  

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2005 року близько 00 години 15 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керував технічно несправним автомобілем ”Москвіч-2140” держ.знак 55182, в темну пору доби без включеного ближнього або дальнього світла фар по неосвітлювальній автодорозі по вулиці Леніна с.Троїцько-Сафонове Казанківського району Миколаївської області. В цей час, в порушення вимог Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, а саме пунктів 12.1; 12.2; 12.3; 19.3  – керуючі транспортним засобом в темну пору не обрав безпечної швидкості руху, яка б дозволила йому зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги у разі виникнення небезпеки для руху, при засліпленні зустрічним транспортним засобом , не включив аварійну сигналізацію і не зупинився, незмінюючи смуги руху, а продовжив рух, почав об’їжджати людину, яка знаходилась на проїжджій частині,  і допустив наїзд на одного з пішоходів, якого об’їжджав – ОСОБА_2. В результаті наїзду ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Під час розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив, що розкаюється у вчиненому, винним себе визнав, але вважав, що в тому що трапився наїзд на пішохода мається доля вини й потерпілої, яка порушила правила дорожнього руху. Пояснив, що 08 липня 2005 року випив у вечорі пива, та близько опівночі їхав з смт.Казанка до с.Троїцько-Сафонове на своєму автомобілі „Москвич-2140” д.н.55182НІ. По дорозі зникло ближнє та дальнє світло. Але він вирішив доїхати до свого помешкання та продовжив рух з невеликою швидкістю з увімкненими габаритними огнями. Побачив попереду мотоцикл, який рухався на зустріч та засліпив його світлом фар. Після засліплення він (ОСОБА_1Т.) зменшив швидкість і продовжив рух, але розминаючись з мотоциклом побачив на дорозі розкидані білі каністри та пішохода, яких почав об’їжджати з виїздом на смугу зустрічного руху. Проїжджаючи мимо розкиданих посеред дороги каністр, зачепив правим крилом потерпілу ОСОБА_2, яка нагнулась та збирала каністри. Після зіткнення з людиною, він (ОСОБА_1) одразу ж зупинив автомобіль, прийняв усіх заходів щоб доставити потерпілу до лікарні на своєму автомобілі, але за кермом його автомобілю був родич потерпілої. Після дорожньо-транспортної пригоди алкоголь не вживав. У вчиненому підсудний щиро покаявся, висловив жаль, що так сталось.

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1, як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесні ушкодження потерпілому середньої тяжкості.

Висновок суду  про винність ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження потерпілому середньої тяжкості, крім показань самого підсудного ґрунтуються на доказах безпосередньо досліджених у судовому засіданні, а саме:

•   висновком експерта № 339/107 з якого видно, що у ОСОБА_2 виявлені ушкодження у вигляді (мовою оригінала) „закрытого поперечного линейного со смещением перелома тела правой лонной кости на границе вертуложной впадины; ссадины в области большого вертела правого бедра; ссадины с ушибом мягких тканей в теменной области». Вказані ушкодження виникли в результаті ударної дії тупих твердих предметів та могли бути спричинені в строк та при обставинах, зазначених вище. По критерію небезпеки для життя вказані ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с.34-35).

•   Протоколами огляду, перевірки та затримання автомобілю „Москвич-2140” д.н. 551-82НІ, з якого видно, що у вказаного автомобілю деформоване праве переднє крило, не горять фари. (а.с.12,14);

•   Протоколом огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1, з якого видно, що ОСОБА_1 09.07.2005 року перебував в стані алкогольного сп’яніння. (а.с.13);

•   Показаннями свідка ОСОБА_4, який показав, що він в ніч з 08 на 09 липня 2005 року їхав на автомобілі „Москвич21-40”, яким керував ОСОБА_3 Під час руху їм на зустріч їхав мотоцикл, яки вони проїхали і одразу ж зупинились, оскільки прозжджаючи мимо мотоцикла збили жінку, яку на цьому ж автомобілі повезли до лікарні.

Сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, їх оцінка свідчить, що в діях підсудного ОСОБА_3 є склад злочину передбаченого  ч. 1 ст. 286   КК  України,  як   порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме пунктів 12.1 – 12.3; 19.3;Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, тобто він (ОСОБА_3Т.) керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем без включеного ближнього або дальнього світла, будучі осліпленим зустрічним транспортним засобом, виявивши людину на проїзній частині, яка збирала каністри, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, а почав об’їжджати  потерпілу, перед зміною руху не переконався що це буде небезпечним, і, як наслідок цих дій, допустив наїзд на потерпілу, яку об’їжджав – ОСОБА_2, яка в результаті зіткнення отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вказані порушення Правил дорожнього руху підсудним ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, які отримала потерпіла.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов в кримінальній справі, але оскільки вона не з’явилась в судове засідання, про дату час та місце судового засідання була належним чином повідомлена рекомендованим листом з повідомлення про вручення, не підтримувала свої позовні вимоги, позов підлягає залишенню без розгляду.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному, суд визнає активне сприяння підсудного в розкритті злочину.

При призначені покарання підсудному  ОСОБА_3, враховуючи характер, обставини злочину і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину (злочин невеликої тяжкості), обставини які обтяжують та пом’якшують покарання, суд вважає необхідним та достатнім  призначити покарання у вигляді арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

        Керуючись ст.ст. 323-324, 445 КПК  України, суд,

З А С У Д И В :

        ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України 2001 року, і  призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік .

        На підставі ч.4 ст. 70 КК України  за сукупністю злочинів шляхом поглинання  менш суворого поглинання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3   основне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі приєднавши до основного покарання додаткове у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік .

        Початок строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_3   з 05.12.2007 року зарахувавши відповідно до вимог ст. 338 КПК України  в строк  відбуття покарання час перебування під вартою.

        До набрання вироком законної сили запобіжний захід по цій кримінальній справі щодо засудженого ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Речовий доказ, який зберігається в Казанківському РВ УМВС в Миколаївській області – автомобіль легковий седан-В марки АЗЛК моделі 2140 реєстраційний №55182НІ, який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НІС №139800 належить ОСОБА_5, передати останньому як власнику.

На вирок  може  бути  подана  апеляція  до Апеляційного  суду  Миколаївської області через  Казанківський районний суд  Миколаївської області  протягом  п’ятнадцяти  діб з моменту  його  проголошення, а засудженим ОСОБА_1  , який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

    Суддя :