Справа № 2-270/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    12 січня 2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого                   – судді  Козаченка Р.В.,

при секретарі                  – Вєтошкіної Ю.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом   кредитної спілки «Ольвія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

16 грудня 2009 року кредитна спілка «Ольвія» (Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, буд. 19) звернулася до суду з позовом до відповідачів про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості в сумі 9571 грн. 89 коп.

    В позовній заяві зазначала, що 25 червня 2009 року між ОСОБА_2 і позивачем був укладений договір кредиту № 231/09 на суму 5500 грн. на строк 12 місяці зі сплатою 50% річних за його користування. Того ж дня, в забезпечення виконання кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким остання несе солідарну відповідальність перед кредитором за всіма зобов’язаннями по договору кредиту в разі його невиконання.  

Посилаючись на те, що за час користування кредитом ОСОБА_2 постійно не виконувала умови договору через що на день подання позову до суду за нею утворилася загальна заборгованість в сумі 9571 грн. 89 коп., тому позивач просив кредитний договір розірвати, стягнути з відповідачів в рівних частках дану заборгованість на свою користь та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнила: просила стягнути з відповідачів заборгованість в солідарному порядку та відмовилася від стягнення судових витрат, в зв’язку з їх сплатою відповідачкою. Ухвалою суду цивільна справа в частині стягнення судових витрат була закрита.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись, на те, що вона не повинна сплачувати борг за кредитним договором, оскільки не вона брала грошові кошти в кредит.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 25 червня 2009 року між кредитною спілкою «Ольвія» та
ОСОБА_2 був укладений в письмовій формі договір кредиту № 231/09, в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до п.п. 1.1-2.1 договору кредитна спілка «Ольвія» зобов’язалася надати позичальнику, тобто ОСОБА_2, кредит в сумі 5500 гривень на придбання меблів строком до 12 місяців, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до закінчення дванадцятимісячного строку.

Згідно п.п. 2.1, 4.1-4.2 договору сторони домовилися про порядок повернення кредиту, в тому числі про те, що плата за користування кредитом (проценти) становить 50% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Погашення кредиту та процентів за його користування здійснюватиметься щомісячно згідно графіку, який додається до договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання та повинен сплатити суму боргу і процентів, передбачених договором.

Крім цього, положення статей 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов’язання можуть домовитися про забезпечення його виконання, в тому числі і порукою.

Так, 25 червня 2009 року, з метою забезпечення кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки.    

Згідно ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Також, відповідно до п.п. 1.1, 2.1-2.3 договору поруки поручитель, тобто
ОСОБА_3, несе разом з позичальником солідарну відповідальність перед кредитором у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором, в тому числі за повернення сум кредиту, нарахованим відсоткам за користування кредитом, штрафних санкцій, пені.

 З матеріалів справи вбачається, що кредитна спілка «Ольвія» повністю виконала взяті на себе зобов’язання, а позичальник навпаки, порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також процентів за користування ним, в зв’язку з чим на грудень 2009 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 9571 грн. 89 коп., з яких 5500 грн. 00 коп. – борг по кредиту, 4071 грн. 89 коп. – борг по процентам.

Суд не приймає посилання відповідачки ОСОБА_3 про безпідставність пред’явлення до неї вимог про солідарне стягнення кредитного боргу, оскільки її солідарна відповідальність передбачена як договором поруки від 25 червня 2009 року, який вона уклала та не відмовляється від нього, так і ст.ст. 553, 554 ЦК України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

За таких обставин, на підставі  ст. ст. 526, 530, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та в межах заявлених вимог з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 9571 грн. 89 коп., а кредитний договорі підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов кредитної спілки «Ольвія» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення кредитної заборгованості  - задовольнити повністю.

    Достроково розірвати договір кредиту № 231/09 від 25 червня 2009 року, укладений між кредитною спілкою «Ольвія» та ОСОБА_2.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Ольвія» загальну заборгованість за кредитним договором № 231/09 від 25 червня 2009 року, що утворилася на грудень 2009 року, в розмірі 9571 (дев’ять тисяч п’ятсот сімдесят одна) грн. 89 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «Ольвія» понесені судові втрати: судовий збір в сумі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 72 коп., по 47 (сорок сім) грн. 86 коп.  з кожного, та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн., по 60 (шістдесят) грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя