Справа №22ц-1508/2006 р.
Головуючий у 1-й інстанції Слива Ю.М. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Даценко Л.М.
суддів Мережко М.В., Касьяненко Л.І.
при секретарі Козак І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1на рішення Ірпінського міського суду Київської області від
10 лютого 2006 р. у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3до
ОСОБА_1про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Встановила:
У жовтні 2005 р. ОСОБА_4звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною
пригодою.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить автомобіль Фольксваген Пассат, держномер НОМЕР_1, 1992 року випуску.
07.04.2005 р. з вини ОСОБА_1, який керуючи автомобілем ВАЗ 2101 державний номерНОМЕР_2 в районі будинку АДРЕСА_1 в м. Ірпінь Київської області в стані алкогольного сп"яніння, порушив Правила дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху при виконанні обгону в забороненому місці, де скоїв зіткнення з автомобілем Фольксваген Пассат, держномер НОМЕР_1. В результаті ДТП було пошкоджено її автомобіль та заподіяно тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_3., який керував автомобілем.
Просила на підставі ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України стягнути з відповідача на її користь 30537 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 900 грн. інших понесених нею витрат.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10.02.2006 р. позови задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 30537 грн. матеріальної шкоди, 400 грн. витрат за проведення експертного дослідження, 500 грн. витрат на правову допомогу та 1500 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія судців прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що з вини відповідача була завдана позивачу ОСОБА_3. моральна шкода, а позивачці ОСОБА_2- матеріальна шкода в розмірі 30537 грн., яка підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Однак з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2005 р. об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_2 та позовну заяву ОСОБА_3до ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 144 ЦК України 1963 року, (а.с.35)
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10.02.2006 р. позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3- 1500 грн. моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. державного мита.
Однак в матеріалах даної цивільної справи номер 2-76/2006 р. відсутня позовна заява ОСОБА_3до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Згідно п.3.11 Тимчасової інструкції з діловодства в місцевому загальному суді,
затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 лютого 2005 р. № 20 та
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 березня 2005 р. за № 346/10626 у разі
об'єднання судових справ в одну їй присвоюється номер однієї з об'єднаних справ відповідно до
постанови (ухвали) суду, уносяться необхідні додаткові записи в обліково-статистичну картку
(реєстраційного журналу) під номером об"єднаної справи та відмітки про об'єднання справ із
зазначенням номера нової судової справи в решті обліково-статистичних карток на об'єднані
справи та відповідному алфавітному покажчику.
Згідно п.5.16 зазначеної Тимчасової інструкції усі матеріали підшиваються до справні
нитками через п"ять (для документів формату А 4) або три (для документів меншого формату
проколювання голкою.
Уклеювання документів до справи, прикріплення степлером або вкладення будь-яким
іншим способом, відмінним від зазначеного в абзаці першому цього пункту, категоричної
забороняється.
Суд, об'єднуючи дані цивільні справи, в порушення вимог п. 3.11 та п.5.16 зазначеної
Тимчасової інструкції в своїй ухвалі не присвоїв об'єднаній справі номер однієї з об'єднаних
справ та не підшив усі матеріали до однієї справи. В даній цивільній справі не підшита справа за
позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1 про відшкодування завданої моральної шкоди.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого і може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з акту № НОМЕР_3 товарознавчого дослідження від 19.04.2005 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 37777,42 грн., ринкова вартість даного автомобіля на момент ДТП складає 30537,00 грн.
Вартість матеріального збитку визначена як ринкова вартість в сумі 30537 грн., оскільки, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективне використання, вартість відновлювального ремонту автомобіля не є меншою за його ринкову вартість.
Згідно роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 р. № 6 з наступними змінами та доповненнями при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності судам належить виходити з положень ст.453 ЦК, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57, Закону України „Про власність". Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов"язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала повну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Суд, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2у рахунок відшкодування матеріальної шкоди ринкову вартість її автомобіля в сумі 30537 грн., не звернув уваги, що відповідно до акту товарознавчого дослідження № НОМЕР_3 від 19.04.2005 р. ця сума визначена, як ринкова його вартість, не з"ясував, чи відповідає ця сума реальній вартості даного автомобіля на момент розгляду справи відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, одночасно не обговорив питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, також суд не перевірив, чи дійсно автомобіль позивачки був відремонтований на час розгляду справи, якщо так, то які саме вузли, деталі, комплектуючі частини були відремонтовані і не врахував зношеність пошкодженого майна при стягненні на користь позивачки його вартості.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду від 10 лютого 2006 р. не можливо визнати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції з підстав, передбачених п.п. 4, 5 ч.1 ст.311 ЦПК України.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належно виконати вимоги
процесуального та матеріального закону, з"ясувати обставини спору і прийняти законне і
обгрунтоване рішення відповідно до вимог ст.ст.212-215 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, Колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2006 р. скасувати і справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.