справа №1-47/10

В И Р О К

іменем України

    03 лютого 2010  року             м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

    при секретарі -Павленко О.В.,

    з участю прокурора – Похілька Я.М.,

            потерпілих – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, маючого професійно-технічну освіту, раніше судимого 19 березня 2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.186 ч.2 КК України до 02 років 06 місяців позбавлення волі, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, 3-й мікрорайонАДРЕСА_1,

    ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого професійно-технічну освіту, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6,

    за ст.185 ч.2, ст.186 ч.2 КК України,

встановив:

    04 серпня 2009 року близько 02-00 год. біля під”їзду №2 буд. №116 по вул. Шевченка м.Ніжина Чернігівської області ОСОБА_4 умисно, з корисливим мотивом, таємно викрав мопед марки “Ямаха”, об”ємом двигуна 49,9 см. куб., вартістю 4000 грн., який належав потерпілому ОСОБА_6.

    На початку серпня 2009 року близько 13-00 год. ОСОБА_4 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_5, умисно, з корисливим мотивом, на узбіччі автомобільної дороги поблизу с.Мала Кошелівка Ніжинського району, таємно викрали велосипед марки “Мінськ”, вартістю 300 грн., який лежав біля потерпілого ОСОБА_2 і належав йому, при цьому останній перебував в стані алкогольного сп”яніння.

    В середині серпня 2009 року на автомобільній дорозі між селами Заньки та ОСОБА_7 Ніжинського району близько 18-00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, повторно, умисно, з корисливим мотивом, відкрито викрали у потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, велосипед марки “Україна”, вартістю 140 грн..

    В ніч на 27 серпня 2009 року в під”їзді будинку №97-В по вул. Шевченка м.Ніжина ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, повторно, умисно, з корисливим мотивом, таємно викрали велосипед марки “Форт”, вартістю 580 грн., який належав потерпілому ОСОБА_1.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину за ст. 185 ч.2 КК України  визнав повністю, за ст. 186 ч.2 КК України визнав частково, підтвердивши  факти вчинення викрадення майна у потерпілих  ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, підтвердив факт викрадення велосипеда у ОСОБА_3 за відсутності будь-якого насилля, пояснивши, що ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп”яніння, вів по дорозі велосипед з каністрою на багажнику, він, керуючи мопедом, разом із ОСОБА_5 зупинились біля ОСОБА_3, попросили в нього бензину, ОСОБА_3 залив до баку мопеду бензин, ОСОБА_5 взяв при цьому велосипед, який лежав поряд, і поїхав до заправки, щоб купити ОСОБА_3 пива, після чого не повернувся, під час руху мопедом ОСОБА_3 затримував його за багажник, перешкоджав рухатись, при цьому впавши, отримав тілесні ушкодження, зазначивши при цьому, що здійснював викрадення чужого майна з метою допомоги ОСОБА_5, який має тяжке захворювання і потребує коштів на лікування, в подальшому зобов”язався виправити свою поведінку.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину за ст. 185 ч.2 КК України  визнав повністю, за ст. 186 ч.2 КК України визнав частково, підтвердивши  факти вчинення викрадення майна у потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, підтвердив факт викрадення велосипеда у ОСОБА_3 за відсутності будь-якого насилля, пояснивши, що ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп”яніння, вів по дорозі велосипед з каністрою на багажнику, він перебував разом із ОСОБА_4 на мопеді, зупинились біля ОСОБА_3, попросили в нього бензину, при цьому домовившись про викрадення велосипеду, коли ОСОБА_3 заливав до баку мопеду бензин, взяв велосипед без дозволу, який лежав поряд, і поїхав до заправки, пояснивши ОСОБА_3,-щоб купити пива у винагороду за бензин, але не повернувся, тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не завдавав.

    Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що в серпні 2009 року у вечірній час по дорозі між селами Заньки та ОСОБА_7 Ніжинського району вів велосипед із каністрою бензину об”ємом 5 л, біля нього зупинились два хлопці, які їхали на мопеді, і попросили в нього 1 л бензину, злякавшись, налив їм до баку 4 л бензину, коли наливав бензин ОСОБА_5 вихватив велосипед і поїхав в напрямку до заправки, дозволу брати велосипед не давав, при цьому усвідомлював протиправний характер його дій, після чого ОСОБА_4 сказав, що не знає ОСОБА_5 і намагався поїхати, при цьому, взявши за багажник мопед, не давав можливості поїхати, після чого впав, дома виявив пошкодження на голові, підсудні тілесних ушкоджень йому не заподіювали, при цьому зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зупинились біля нього поблизу заправки, в цей день вжив 1 л пива. Вимог матеріального чи морального характеру до підсудних не має.

    Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 27 серпня 2009 року в нього викрадено велосипед марки “Форт”, який йому повернуто, претензії до підсудних відсутні.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що на початку серпня 2009 року на узбіччі дороги поблизу с.Мала Кошелівка Ніжинського району у нього було викрадено велосипед марки “Мінськ”, який йому повернуто, при цьому перебував в стані алкогольного сп”яніння і не усвідомлював викрадення велосипеда. Претензії до підсудних відсутні.

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах із підсудним ОСОБА_4, мають спільну дитину-Зибалова В.В., ІНФОРМАЦІЯ_8, при цьому батьком дитини в свідоцтві про народження зазначений ОСОБА_9, шлюб із ОСОБА_4 не реєструє, оскільки у останнього відсутній паспорт, в серпні 2009 року на прохання ОСОБА_4 продала велосипед за 50 грн..

    Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що в серпні 2009 року придбала у ОСОБА_8 велосипед за 50 грн., про те, що велосипед крадений, не знала.

    Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що купив у ОСОБА_4 мопед за 500 грн. та мобільний телефон, про те, що мопед крадений, не знав.

    Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що серпні 2009 року купила у ОСОБА_5 велосипед за 250 грн., про те, що велосипед крадений, не знала.    

    Допитавши підсудних, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про винність підсудних в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України, оскільки їх вина підтверджується сукупністю доказів-показаннями  підсудних, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

    Кваліфікуюча ознака щодо заподіяння підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при грабежі насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_3, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і підлягає виключенню із обвинувачення.    

    Винність підсудних підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

    протоколом огляду місця події від 02 вересня 2009 року, де зазначено місце, з якого було викрадено мопед марки “Ямаха” (а.с.24);

    протоколом виявлення, огляду та вилучення  з господарства ОСОБА_13 мопеду марки “Ямаха” від 02 вересня 2009 року (а.с.25);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 02 вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення мопеду марки “Ямаха” (а.с.26);

    протоколом огляду місця події від 25 вересня 2009 року, де зазначено місце, з якого було викрадено велосипед, який належав потерпілому ОСОБА_1 (а.с.33);

    протоколом виявлення, огляду та вилучення велосипеду з господарства ОСОБА_12 від 02 вересня 2009 року (а.с.35);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 02 вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.36);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 02  вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.37);

    протоколом огляду місця події від 08 вересня 2009 року, де зазначено місце викрадення у потерпілого ОСОБА_2 велосипеда від 08 серпня 2009 року (а.с.44);

    протоколом виявлення, огляду та вилучення у ОСОБА_10 велосипеда марки “Україна” (а.с.45);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 08 вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.46);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 08 вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.47);

    протоколом огляду місця події від 07 вересня 2009 року, де зазначено місце викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.57);

    протоколом виявлення, огляду та вилучення у ОСОБА_14 велосипеда марки “Мінськ” (а.с.58);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 07  вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.59);

    протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 07  вересня 2009 року, в якому останній повідомляє про обставини викрадення велосипеда у потерпілого ОСОБА_15 (а.с.60);

    протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 (а.с.67).

    Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інкримінованих їм злочинах доказана повністю і їх дії необхідно кваліфікувати:

    ОСОБА_4 за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ст. 186 ч.2 КК України, як  відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб;

    ОСОБА_5 за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ст. 186 ч.2 КК України, як  відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно,  за попередньою змовою групою осіб.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів відповідно, особу винного, який раніше судимий, перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, не працює, має неналежний рівень матеріального забезпечення, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.     Обставина, яка пом'якшує покарання- з'явлення із зізнанням,  обставини, які обтяжують покарання-рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.    

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному  ОСОБА_4 покарання за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, при цьому підстави для призначення інших видів покарання згідно санкції даної статті не вбачаються, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи дані про особу винного ОСОБА_4, кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини та мотиви, тяжкість наслідків, суд приходить до висновку про можливість застосування при призначенні покарання згідно ст. 70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість злочинів, вищезазначені відомості про особу винного, думку потерпілих, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_16 без відбування покарання із встановленням іспитового строку згідно ст.75 КК України.

    При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів відповідно, особу винного, який раніше не судимий, не одружений, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, не працює, має неналежний рівень матеріального забезпечення, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має захворювання.     Обставина, яка пом'якшує покарання- з'явлення із зізнанням,  обставина, яка обтяжує покарання- вчинення злочину щодо особи похилого віку.    

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному  ОСОБА_5 покарання за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, при цьому підстави для призначення інших видів покарання згідно санкції даної статті не вбачаються, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; за ст. 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі.

Враховуючи дані про особу винного ОСОБА_5, кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини та мотиви, тяжкість наслідків, суд приходить до висновку про можливість застосування при призначенні покарання згідно ст. 70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість злочинів, вищезазначені відомості про особу винного, думку потерпілих, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_5 без відбування покарання із встановленням іспитового строку згідно ст.75 КК України.

    Речові докази-велосипеди марки “Мінськ”, “Україна”, “Форд”, мопед марки “Ямаха”,-повернути потерпілим, як власникам.    

    Керуючись ст.ст.323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_4 визнати винним за ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.

    ОСОБА_4 визнати винним за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.

    За  сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України  визначити  остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 02 (два) роки 06 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

    Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов"язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

•   періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    ОСОБА_5 визнати винним за ст.185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.

    ОСОБА_5 визнати винним за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.

    За  сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.1 КК України  визначити  остаточне покарання ОСОБА_5 у виді 04 (чотирьох) років позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 02 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

    Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов"язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

•   періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Початок іспитового строку засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку.

    Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

    Речові докази:

    велосипед марки “Мінськ”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_17,- залишити у нього за належністю;

    велосипед марки “Україна”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_3, залишити у нього за належністю;

    велосипед марки “Форт”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_1, залишити у нього за належністю;

    мопед марки “Ямаха”, який зберігається у потерпілого ОСОБА_6, залишити у нього за належністю.

    На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинский міськрайонний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    Головуючий             суддя Олійник В.П.         ..