АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці 15 травня 2007 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Огородника А.П.

суддів Підгорної С.П., Семенюка К.М.

за участю прокурора Хоміцької Т.Б.

та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівців Моргоч Н.В., потерпілого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 06 березня 2007 p.,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, не одружений, не працюючий, з середньою освітою, раніше не судимий, -

· засуджений за ст. 121 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.

· за ст. ст. 186 ч.2,296 ч.4 КК України виправданий;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, не одружений, не працюючий, з середньою освітою, судимий 17 жовтня 2000 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст. 140 ч.З КК України на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки, 11 жовтня 2005 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ст. 190 ч. 1 КК України до

Справа №11-188/2007р. Головуючий у І інстанції

Категорія ст. ст. 121 ч.1,186 ч.2,190 ч.2 Іщенко І.В.

КК України Доповідач Підгорна С.П.

штрафу 510 гривень, -

· засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі;

· за ст. 190 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на чотири роки.

Міра запобіжного заходу засудженим залишена тримання під вартою, строк відбування покарання обчислено ОСОБА_5 з 13 лютого 2006 року, ОСОБА_4 з 03 березня 2006 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 2000 гривень на користь ОСОБА_7 829 гривень, на користь ОСОБА_8 650 гривень. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 6785 грн. 18 коп. матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди, на користь Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги 565 гривень 40 коп. та на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернівецькій області 117 гривень 70 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_5 засуджений за умисне нанесення потерпілому ОСОБА_3 12 січня 2006 року о 17 годині 05 хвилин на АДРЕСА_3 тяжкого тілесного ушкодження.

ОСОБА_4. засуджений за те, що він 19 вересня 2005 року в період з 23 по 24 години на вул. Шкільній м. Чернівців напроти школи №14 з застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя і здоров»я потерпілої ОСОБА_9, відкрито викрав жіночу сумку з майном на загальну суму 829 гривень.

Також ОСОБА_4. засуджений за вчинення шахрайства повторно щодо потерпілого ОСОБА_6 12 липня 2005 року та відносно потерпілого ОСОБА_8 02 листопада 2005 року.

Крім того, вироком суду ОСОБА_5 виправданий за обвинуваченням за ст. ст. 186 ч.2,296 ч.4 КК України.

Прокурор та потерпілий ОСОБА_3 в апеляціях просять вирок суду щодо ОСОБА_5 скасувати як незаконний у зв»язку з тим, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_5 за ст. ст. 296 ч.4,186 ч.2 КК України і перекваліфікував його дії з ч.2 на ч.1 ст. 121 КК України та призначив йому занадто м»яке покарання.

Засуджений ОСОБА_4. в апеляції просить вирок суду щодо нього змінити, застосувати ст. 69 КК України, врахувати його молодий вік, поганий стан здоров»я і визнання вини та пом»якшити покарання.

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції просить вирок суду щодо нього скасувати і виправдати його за відсутністю доказів винуватості, а адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_5 в апеляції просить вирок скасувати як незаконний із-за істотних порушень вимог КПК України на досудовому слідстві, однобічність і неповноту судового слідства та направити кримінальну справу на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи поданих ними апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок районного суду відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Однак зі змісту оскаржуваного вироку районного суду видно, що судом ці вимоги закону не виконані. Так, в мотивувальній частині вироку (том 3 а.с. 436, аркуш вироку 1-2) суд дослівно переписав фабулу пред»явленого досудовим слідством ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачення (том 3 а.с. 198-199). Докази, наведені у вироку в підтвердження доведеності винуватості засуджених у вчиненні злочинів, також дослівно переписані з тексту обвинувального висновку, включаючи показання свідків, допитаних судом, і при цьому наведеним показанням свідків не дано ніякої оцінки.

Далі по тексту вироку суд вказав, що не погоджується з кваліфікацією досудовим слідством деяких дій підсудних (т.З а.с. 445). Зазначивши у вироку про виправдання ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 та ч.4 ст. 296 КК України, суд допустив істотні протиріччя між мотивувальною та резолютивною частинами вироку: спочатку визнав встановленими факти вчинення ним злочинів при певних обставинах, а потім виправдав без відповідної мотивації та посилання на підставу виправдання, як це передбачено ч.4 ст. 334 КПК України (том 3 а.с. 436-437, 447). Аналогічні порушення закону допущені і при перекваліфікації дій ОСОБА_5 та виключення певної частини обвинувачення ОСОБА_4

Як видно з протоколу судового засідання (том 3 а.с. 346-414) судом не оголошено та не досліджено в судовому засіданні цілий ряд документів, на які зроблені посилання у вироку (том 1 а.с. 106, 109, 111, 115, 142, 145, 147-149, 186, 187, том 2 а.с. 22, 25, 34, том 3 а.с. 2, 53, 54-57, 58, 67, 69), чим порушено вимоги ч.2 ст. 323 КПК України, яка передбачає, що суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, такими, що не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи.

Наведені вище обставини свідчать про те, що постановлений судом вирок відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є необгрунтованим і незаконним і підлягає скасуванню з поверненням на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду, крім зазначеного вище, слід врахувати, що зміна кваліфікації дій підсудних, зміна обсягу обвинувачення, виправдання в частині обвинувачення повинно бути мотивованим з наведенням та оцінкою доказів, які стали підставою для прийнятого рішення, що показанням потерпілих та свідків,

як і іншим дослідженим письмовим доказам, повинна даватись відповідна оцінка, що рішення по заявлених цивільних позовах має бути мотивованим, що ст. 69 КК України застосовується лише за наявності декількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Також суд у вороку у разі виправдання підсудних за певним обвинуваченням повинен зазначити мотиви, з яких він відкидає докази обвинувачення, та вказати підстави виправдання.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, КПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції старшого помічника прокурора Першотравневого району м. Чернівці Моргоч Н.В., потерпілого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 березня 2007 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою.