Справа №22Ц-1650/2007р.                                                Головуючий у 1 інстанції Потоцький В.В.

Категорія 01,39,40                                                              Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Приходька К.П.,

судців               Даценко Л.М., Олійника В.І.,

при секретарі  Зозулі Н.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2007 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1до Переяслав - Хмельницького міжміського бюро - технічної інвентаризації, третя особа ОСОБА_2про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановила:

рішення суду від 21 березня 2007 року в задоволені позову ОСОБА_1до Переяслав -Хмельницького міжміського бюро технічної інвентаризації, третя особа ОСОБА_2про поновлення на роботі та.стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.

Позивачкою подана апеляційна скарга на рішення суду в якій вона просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.21 Кодексу законів про працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Судом встановлено, що згідно наказу за №54-ОС від 19 квітня 2005 року позивачка була прийнята на роботу на посаду інженера - інвентаризатора на підставі трудового контракту. Згідно з п.1 цей контракт є строковим трудовим договором.

Строк дії вказаного контракту встановлений п.22 з 19 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Наказом від 03 січня 2007 року у відповідності з вимогами ч.1 п.8 ст.36 Кодексу законів про працю України позивачка була звільнена з підстав передбачених контрактом, в зв'язку з закінченням дії контракту.

2

Відповідно до Додаткової угоди від 03 січня 2006 року сторони продовжили термін дії контракту до 31 грудня 2006 року. Згідно з вимогами п.21 контракту за два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк. Позивачка по справі за два місяці до закінчення строку чинності контракту не подала відповідачу заяви про продовження чи укладення його на новий строк.

Пленум Верховного Суду України N9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» в п. 13 зазначив, що вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Однією з умов припинення контракту, визначених сторонами в контракті для його розірвання, є закінчення строку чинності контракту.

Судом першої інстанції правильно зроблений висновок про те, що відповідач на підставі вимог трудового контракту та трудового законодавства правомірно звільнив позивачку з роботи і підстав для задоволення її позовних вимог колегія не вбачає.

Посилання скаржниці на те, що рішення суду є незаконним, судом першої інстанції не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2007 року відхилити, рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сил из моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.