Справа №22 Ц-1436/2007 р.                                           Головуючий у 1 інстанції Кириченко В.І.

Категорія 27                                                                      Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

УХВАЛА   

іменем України

07 травня 2007 року                                                                                               м.       Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді:     Яворського М.А.

суддів                            Лащенко В.Д., Приходиш К.П.

при секретарі               Левочко І.Я.

розглянувши в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Балико - Щучинської сільської ради, Кагарлицької району Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням честі, гідності та ділової репутації,

встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2. та просив стягнути 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги, тим, що відповідач працюючи Балико-Щучинським сільським головою на протязі двох років проводить діяльність спрямовану на приниження його честі гідності та ділової репутації, чим спричинив йому моральну шкоду.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсягу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач по справі ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд, скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсягу. В обґрунтуванні своїх доводів, позивач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги подані позивачем докази щодо поширення недостовірної інформації, а також докази про спричинення позивачу моральних страждань.

Сторони в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому клопотання апелянта про відкладення слухання справи вважає, безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача позивачки, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням вимог матеріального і процесуального права

Відмовляючи у задоволені позову місцевий суд виходив з того, що відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду доказів, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог. Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач не надав достовірних та безумовних доказів того, що відповідач по справі не представив суду доказів вчинення відповідачем дій, чи бездіяльності які

2  

б свідчили про порушень прав позивача, приниження цим честі гідності, ділової репутації позивача та спричинення у зв'язку з цим моральної шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідача моральну шкоду, яка йому спричинена як він зазначав систематичною цілеспрямованою діяльністю відповідача спрямованою на його дискредитацію як громадянина та підприємця.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції виходив з того позивач у відповідності до вимог ст. 59 ч.2, 60 ЦПК України не представив доказів про поширення відповідачем 5.12.06р., 8.12.06, 12.12.06 р. неправдивої інформації щодо позивача та приниження цим самим ділової репутації позивача, а також про те, що позивач вчинив 6.12.06р. бездіяльність при зіткненні працівників двох товариств при вирішенні спорів за млин та про приймання відповідачем 7.12.06 р. незаконної участі як членом комісії при реорганізації товариств.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що суд першої інстанції не повно дослідив докази щодо поширення відповідачем неправдивої інформації, оскільки такі документи в матеріалах даної цивільної справи відсутні. Відсутній в протоколі судового засідання від 16 лютого 2006 року і запис про те що представником позивача заявлялося таке клопотання. Не заявили апелянти такого клопотання і при подачі апеляційної скарги та не подали відповідних доказів і суду апеляційної інстанції.

На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуально права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.