Справа № 22ц-1499 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Марущак Н.М.
Категорія 44 Доповідач Антоненко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Антоненко В.І., суддів: Тракало В.В., Поліщука М.А., при секретарі Чабанюк Т.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Агрофірма „Дружба" на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ „Агрофірма „Дружба" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ТОВ „Агрофірма „Дружба" до ОСОБА_1про стягнення коштів.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія судців
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь 43884-23 грн. заборгованості за невиконання зобов'язань з урахуванням індексу інфляції, 4918-86 грн. неустойки та 1646 грн. річних від простроченої суми, а всього 50449-25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно укладених договорів поставки продукції на зберігання СПД ОСОБА_2. у квітні - жовтні 2004 року були поставлені на зберігання відповідачу препарати на загальну суму 29242 грн., які відповідач самовільно використав і не бажає відшкодувати їх вартість. Крім того, відповідач не розрахувався з СПД ОСОБА_2. за поставку препарату 1 серпня 2004 року та не оплатив послуги, надані СПД ОСОБА_2. по побілці господарських споруд у липні 2004 року та дезинсекції зерноскладів у серпні 2004 року. 7 лютого 2006 року між нею та СПД ОСОБА_2. був укладений правочин відступлення права вимоги по вказаних зобов'язаннях.
ТОВ „Агрофірма „Дружба" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з позивачки 1000 грн. витрат за вантажно-розвантажувальні роботи.
Рішенням Ставищенського районного суду від 22 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивачки 29242 грн. збитків за незабезпечення збереження продукції, переданої на зберігання, 9925-08 грн. заборгованості по оплаті послуг та продукції, 925-20 грн. пені та 400-91 грн. річних за прострочення виконання зобов'язання, а всього 40493-19 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що згідно укладених договорів поставки продукції на зберігання СПД ОСОБА_2. у квітні - жовтні 2004 року були поставлені на зберігання відповідачу препарати на загальну суму 29242 грн., які відповідач самовільно використав. Крім того, відповідач не розрахувався з СПД ОСОБА_2. за поставку препарату 1 серпня 2004 року та не оплатив послуги, надані СПД ОСОБА_2. по побілці господарських споруд у липні 2004 року та дезинсекції зерноскладів у серпні 2004 року. 7 лютого 2006 року між позивачкою та СПД ОСОБА_2. був укладений правочин відступлення права вимоги по вказаних договорах.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з доведеності позовних вимог та прийшов до правильного висновку про те, що внаслідок самовільного використання відповідачем продукції, поставленої на зберігання, СПД ОСОБА_2. були заподіяні збитки у розмірі вартості цієї продукції, а також відповідачем не оплачені надані йому СПД ОСОБА_2. послуги.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не приведено, доводів, які б спростовували висновки суду, викладені в рішенні.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ „Агрофірма „Дружба" відхилити, а рішення Ставищенського районного суду від 22 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.