Справа № 2-4135/2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07     жовтня 2008 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької
області у складі:

головуючого судді - Реутової В.І.

при секретарі     - Баштовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересаї неповнолітньої онуки ОСОБА_2 до Виконкому Горлівської міської ради про визнання права власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із заявою,  в якій зазначає,  що згідно свідоцтва про право власності на житло № 517 від 17.07.1995 року,  виданого бюро по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Пантелеймонівський вогнепальний завод» квартира АДРЕСА_1 міста Горлівки на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7. Тобто частка кожного з них повинна дорівнюватися 1/5. 01 червня 2004 року ОСОБА_4 померла. 23 червня 2004 року помер ОСОБА_6,  07 серпня 2005 року помер ОСОБА_7. 28 жовтня 2007 року помер ОСОБА_5. Позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини,  що відкрилася після смерті спадкодавців у вигляді їх частки в квартирі. Однак їй було відмовлено в цьому через те,  що у свідоцтві про право власності на житло не визначені частки кожного з співвласників квартири. Вона та її неповнолітня онука ОСОБА_2 єдині спадкоємці за законом і належним чином прийняли спадщину,  оскільки на день смерті членів своєї родини постійно проживали та були зареєстровані на житловій площі у вищевказаній квартирі. Тому,  просить суд постановити рішення,  яким визнати право власності на зазначену квартиру за нею ОСОБА_1 на 14/15 частини,  за ОСОБА_6 на 1/15 частину.

В     судовому засіданні позивач позов підтримала та просила постановити рішення,
яким визнати право власності на зазначену квартиру за нею ОСОБА_1 на 14/15
частини,  за ОСОБА_6 на 1/15 частину.

Представник відповідача виконкому Горлівської міської Ради у судове засідання не з'явився,  про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.  Надав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі,  позовні вимоги визнає.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності,  суд вважає,  що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно,  набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї,  є їхньою спільною сумісною власністю,  якщо інше не встановлено договором,  укладеним у письмовій формі,  а  ст.  370 ЦК України передбачено,  що у разі виділу частки із майна,  що є у спільній сумісній власності,  вважається,  що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними,  якщо інше не встановлено домовленістю між ними,  законом або рішенням суду.

Так,  в судовому засіданні було встановлено,  що дійсно відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 517 від 17.07.1995 року,  виданого бюро по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Пантелеймонівський вогнепальний завод» квартира АДРЕСА_1 міста Горлівки на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7. Тобто частка кожного з них повинна дорівнюватися 1/5. 01 червня 2004 року ОСОБА_4 померла,  що підтверджується свідоцтвом про смерть. Згідно свідоцтва про смерть 23 червня 2004 року ОСОБА_6 помер. 07 серпня 2005 року помер ОСОБА_7,  що підтверджується свідоцтвом про смерть. Згідно свідоцтва про смерть 28 жовтня 2007 року помер ОСОБА_5. Позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини,  що відкрилася після смерті спадкодавців у вигляді їх частки в квартирі. Однак їй було відмовлено в цьому через те,  що у свідоцтві про право власності на житло не визначені частки кожного з співвласників квартири. Вона та її неповнолітня онука ОСОБА_2 єдині спадкоємці за законом і належним чином прийняли спадщину,  оскільки на день смерті членів своєї родини постійно проживали та були зареєстровані на житловій площі у вищевказаній квартирі.

Згідно з ч.3  ст.  1268 ЦК України,  спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким,  що прийняв спадщину,  якщо протягом строку,  встановленого  ст.  1270 цього Кодексу,  він не заявив про відмову від неї.

На підставі черговості спадкування,  ОСОБА_2 придбала право на спадщину у вигляді 1/15 частини квартири після смерті її батька ОСОБА_7,  а ОСОБА_1 на 14/15 вказаної квартири.

Таким чином,  слід визнати право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 на 14/15 частин,  за ОСОБА_2 на 1/15 частину.

Керуючись  ст.  ст.  10, 11,  209,  212,  214,  215,  224-226 ЦПК України,  на підставі  ст.  368-370, 1268 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 14/15 частин квартири АДРЕСА_1 м.  Горлівки.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1 м.  Горлівки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили,  якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано,  а також,  якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.