ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

08 серпня 2006 р.

№ 3/425

               Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого

Овечкіна  В.Е.,

суддів

Чернова     Є.В., Цвігун  В.Л.,

за   участю   представників:

позивача

- Вакуленко Н.В.,

відповідачів    третіх    осіб

- не з’явилися,    - не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні    касаційні  скарги

Фонду  державного майна  України та  ТОВ “Інженерна  компанія “С”- Пром”

на   рішення

від  04.04.2006 господарського суду м. Києва

та постанову

від  04.07.2006 Київського апеляційного  господарського суду

у справі

№3/425

за  позовом

Фонду  державного майна  України

до	1.ТОВ “Інженерна компанія “С” –Пром”; 2.ТОВ “Індустрія  цінних  паперів”

(треті   особи -

ВАТ “Конотопський  ремонтно-механічний  завод”, Державне  казначейство України )

про	розірвання  договору купівлі-продажу акцій та стягнення  80798,40 грн. пені та 44889,04 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ :

Рішенням  господарського суду м. Києва від 04.04.2006 (з врахуванням додаткового рішення від 06.04.2006), залишеним  без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006, позов задоволено частково –на підставі  ст.ст.549, 611, 651 Цивільного кодексу  України, ч.6 ст.232 Господарського  кодексу  України та ч.5 ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” постановлено   розірвати договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»від 17.09.2005 №КПП-465, укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «С»-Пром»; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «С»-Пром»повернути предмет договору купівлі-продажу від 17.09.2005 №КПП-465, а саме: пакет акцій ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»у кількості 1793160 простих іменних акцій, що становить 75,36 % статутного фонду ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»у власність держави в особі Фонду державного   майна   України;   зобов'язано      товариство   з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів»здійснити переказ пакету акцій ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»у кількості 1793160 простих іменних акцій, що становить 75,36 % статутного фонду ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»з рахунку №003174, на якому вони обліковуються, та зарахувати їх на рахунок в цінних паперах, відкритий Фонду державного майна України; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «С»-Пром»на користь Фонду державного майна України пеню у розмірі 65980 грн. 72 коп., штраф у розмірі  44889 грн.48 коп. В частині стягнення 14817,68 грн. пені в позові відмовлено.

ТОВ “Інженерна компанія “С” –Пром”  в поданій касаційній скарзі просить  рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що Київським апеляційним господарським судом в постанові від 04.07.2006 року не наведено причин та правового обґрунтування відхилення доводів, що були заявлені в апеляційній  скарзі по справі №3/425, що є порушенням норм ст.42 ГПК України.

Скаржник посилається на порушення судами вимог ст.ст.22, 98 ГПК України шляхом неповідомлення належним чином всіх учасників справи (другого відповідача та третіх осіб)  про розгляд апеляційної  скарги, а також вказує на вихід суду  першої інстанції за межі пред'явлених позивачем позовних вимог, так як  стягнуто з Відповідача-1  штраф у розмірі 44889,48 гривень, а позивач заявляв вимоги про стягнення штрафу у розмірі 44889,04 гривень.

Фонд  державного майна  України в поданій касаційній скарзі просить  постанову скасувати, рішення змінити, стягнувши з ТОВ “Інженерна компанія “С” –Пром” 80798,40 грн. пені, посилаючись на те, що надані позивачем платіжні доручення відповідача від 10.06.2005 на сумі 8000 грн., від 05.07.2005 на суму 46000 грн., від 28.12.2005 на суму 20000 грн. (загальна сума 74000 грн.) є доказом того, що перерахування  відповідачем коштів для ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»в погашення боргу по зарплаті, до фондів та бюджету було здійснено вже після закінчення встановленого п.п.12.1-12.3 договором кінцевого терміну для виконання зобов’язань та передбаченого ч.6 ст.232 ГК України шестимісячного терміну нарахування пені.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій і заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга Фонду  державного майна  України підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга ТОВ “Інженерна компанія “С” –Пром”  - відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова –скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 14817,68 грн. пені з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позовних  вимог апеляційний  господарський суд виходив з того, що :

17 вересня 2004 року Фонд державного майна України та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «С»-Пром»за № КПП-465 уклали договір купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства «Конотопський ремонтно-механічний завод»у кількості 1 793 160 простих іменних акцій, випущених у бездокументарній формі, що становить 75,36 % статутного фонду, номінальною вартістю 0,25 грн. та номінальною вартістю пакета акцій 448290 грн., який за результатами конкурсу продано за 465000 грн.

За умовами пункту 12 вказаного договору купівлі-продажу покупець зобов'язався виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій ВАТ та Концепцією розвитку ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод», які є невід'ємною частиною договору, а саме: повністю погасити заборгованість ВАТ із заробітної плати працівникам підприємства, загальна сума якої, станом на 01.07.2004, становила 167 312,59 грн., повністю погасити заборгованість до Пенсійного фонду, Фонду соціального    страхування,    Фонду    соцстраху    від    нещасних    випадків    на виробництві та Фонду на випадок безробіття, загальна сума якої, станом на 01.07.2004, становила 141346,04 грн. та повністю погасити заборгованість ВАТ перед бюджетом на загальну суму 140231,85 грн. протягом 30 днів з моменту переходу права власності на пакет акцій.

Частиною третьою статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»встановлено, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування  цінних паперів  на рахунок власника у зберігача.

Отже, чинним законодавством України чітко встановлено порядок переходу та набуття права власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі.

Як свідчать матеріали справи, зокрема: розпорядження про виконання облікової операції № 120-рОО від 26.11.2004 та розпорядження на зарахування цінних паперів від 29.11.2004 № 3 було видано розпорядження на списання 1 793160 цінних паперів з рахунку Фонду державного майна України та видано розпорядження на зарахування зберігачем цінних паперів Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія цінних паперів»на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «С»-Пром»1 793160 простих іменних акцій ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод», номінальною вартістю пакету акцій 448 290 грн., що було зроблено 01 грудня 2004 року. Підставою для списання та зарахування вказаних цінних паперів стали акт приймання-передачі пакета акцій ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»від 18.11.2004 №540 та договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ „Конотопський ремонтно-механічний завод" за конкурсом   № КПП-465 від 17.09.2004.

З огляду на викладене, право власності на придбаний пакет акцій перейшло до ТОВ "Інженерна компанія "С"-Пром" 1 грудня 2004 року. А відтак, місячний термін виконання покупцем фіксованих умов конкурсу щодо повної сплати заборгованості по заробітній платі, заборгованості до фондів та бюджету закінчився 01 січня 2005 року.

31 березня 2005 року Фондом державного майна України здійснено перевірку виконання ТОВ «Інженерна компанія «С»-Пром»умов спірного договору купівлі-продажу, за результатами якої було встановлено, що покупцем в повному обсязі не виконано умови договору, встановлені пунктами 12.1-12.3, а саме: не погашено в повному обсязі заборгованість по заробітній платі, перед фондами і бюджетом, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених частиною п'ятою статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Судом встановлено, що ТОВ «Інженерна компанія «С»-Пром»на виконання своїх зобов'язань, встановлених пунктами 12.1-12.3 спірного договору купівлі-продажу, перерахувало 20000 грн. на рахунок ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод», що підтверджується довідкою про цільове використання коштів від 08.02.2006 № 352, яка видана ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»за підписом в.о. голови правління Федчуном М.П. та платіжним дорученням № 1 від 28.12.2005.

Разом з тим, з довідок про заборгованість по заробітній платі від 29.03.2005 № 102, про заборгованість до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві та Фонду на випадок безробіття від 29.03.2005 № 103, про заборгованість перед бюджетом від 29.03.2005 № 104, виданих ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод»за підписом голови правління Пичиком О.Г. вбачається, що станом на 31.03.2005р. існувала заборгованість перед вище переліченими фондами, бюджетом та по заробітній платі, тобто умови договору купівлі-продажу, встановлені у пунктах 12.1-12.3, покупцем у повному обсязі виконані не були.

До матеріалів справи залучені банківські виписки за 10.06.2005 та за 05.07.2005, з яких вбачається, що першим відповідачем з метою виконання своїх зобов'язань за спірним договором було перераховано 54000 грн. на рахунок ВАТ «Конотопський ремонтно-механічний завод».

Отже, першим відповідачем фіксовані умови договору купівлі-продажу № КПП-465 від 17.09.2004, встановлені у пунктах 12.1-12.3 договору, виконані лише частково на загальну суму 74000 грн.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.   

Частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.  

Згідно з пунктом 27 договору купівлі-продажу    № КПП-465, у разі невиконання покупцем зобов'язань за цим договором продавець має право у встановленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передачі у державну власність.  

Пунктом 35 договору купівлі-продажу № КПП-465 встановлено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду.  

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання першим відповідачем  умов договору купівлі-продажу пакету акцій №КПП-465 від 17.09.2004 і зазначена обставина не спростована останнім під час розгляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій  №КПП-465 від 17.09.2004.

 Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  Згідно зі статтею 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 22 договору купівлі-продажу № КПП-465 встановлено, що у разі порушення встановлених умовами цього договору строків та обсягів виконання грошових зобов'язань, визначених пунктами 12.1-12.3 покупець сплачує пеню на користь продавця у розмірі 0,1 відсотка вартості невнесених грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

Таким чином місцевим господарським судом вірно визначено  розмір за порушення відповідачем 1 умов договору, встановлених у пунктах 12.1-12.3, виходячи з розрахунку : 448890,48 грн. –74000 грн. + 374890,48 грн. х 0,1 % х 176 днів = 65980,72 грн., де  448890,48 грн. –загальна  суму грошового зобов'язання. яку повинен був сплатити відповідач 1 за умовами пунктів 12.1 –12.3 договору; 74000 грн. –сума, яка була фактично сплачена відповідачем 1 на виконання умов пунктів 12.1 –12.3 договору ; 374890,48 грн. –сума грошового  зобов'язання відповідача 1, яке він не виконав; 0,1 % розмір пені, встановлений пунктом 22 договору; 176 днів –кількість прострочених днів (з 01.01.2005р. по 26.06.2005р.).

Згідно з пунктом 23 договору купівлі-продажу №КПП–465 у разі невнесення грошових зобов'язань на день подання позову про розірвання цього договору, покупець  сплачує до державного бюджету України 10 відсотків загальної суми грошових зобов'язань, тобто 448890,48 грн. х 10% = 44889,048 грн.

              Колегія погоджується з висновками судів в частині задоволення позовних вимог про розірвання  договору купівлі-продажу акцій та стягнення   44889,04 грн. штрафу  з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій з врахуванням вимог ст.ст.549, 611, 651 ЦК України, ч.6 ст.232  ГК України, ч.5 ст.27 Закону  України “Про приватизацію державного майна”, ст.5 Закону України “Про Національну  депозитарну  систему та  особливості електронного обігу  цінних  паперів в Україні” та на підставі  ретельної правової  оцінки  умов  договору  купівлі-продажу №КПП –465 від 17.09.2004, наявних  у справі акта приймання-передачі  пакета акцій ВАТ “Конотопський  ремонтно-механічний завод” від 18.11.2004, акту перевірки виконання  ТОВ “Інженерна компанія “С”-Пром” умов  зазначеного договору від 31.03.2005, платіжних та інших  первинних документів в їх сукупності  з достовірністю встановлено, а скаржником  не заперечується факт невиконання  покупцем (першим відповідачем) в повному обсязі  та у встановлений  строк  фіксованих умов конкурсу, передбачених  п.п.12.1 –12.3 договору №КПП–465, внаслідок чого виникли передбачені законом підстави  для розірвання згаданого договору, для повернення об'єкта купівлі-продажу у державну власність та для правомірного нарахування  позивачем пені в розмірі 65980,72 грн. і застосування  до порушника  штрафу в розмірі 44889,04 грн.

При цьому колегія враховує, що касаційна скарга не містить жодних заперечень щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при розгляді спору. Скаржником  не спростовуються вищенаведені встановлені судом фактичні обставини, які стали  підставою для задоволення позовних  вимог про розірвання  договору купівлі-продажу та стягнення  44889,04 грн. штрафу, а також підставою для  задоволення  позовних  вимог в частині  стягнення  65980, 72 грн. пені.

Наявні  заперечення  скаржника  щодо законності та обґрунтованості постанови зводяться виключно до посилань на порушення судом  апеляційної  інстанції норм процесуального права при розгляді даного спору, які  касаційна  інстанція  не приймає до уваги  з наступних  підстав.

Судом апеляційної  інстанції правомірно не прийнято до уваги  доводи  апелянта  щодо невірного визначення  судом  суми  штрафу виходячи  із  загальної  суми грошових  зобов'язань 448890,48 грн. на день подання  позову та необхідності врахування при цьому загальної  суми  невиконаних зобов'язань (431549,09 грн.), оскільки  такі безпідставні твердження першого  відповідача ґрунтуються  на довільному  тлумаченні змісту п.23 договору  купівлі-продажу №КПП–465  від 17.09.2004, яким розмір штрафу  чітко встановлено у відсотковому  співвідношенні до загальної  суми грошових зобов'язань (448890,48 грн.), але аж ніяк не поставлено в залежність від суми невиконаних  покупцем  грошових зобов'язань на день подання  позову.

Наведеним  повністю спростовуються  посилання скаржника на відсутність відхилення  апеляційним  судом доводів першого відповідача, викладених  в апеляційній  скарзі (а.с.137).

Не заслуговують на увагу також бездоказові  посилання  скаржника на порушення  судом апеляційної  інстанції вимог  ст.ст.22,98 ГПК України шляхом  неповідомлення належним чином  другого відповідача та третіх осіб  про розгляд апеляційних скарг, оскільки  наявні у матеріалах справи  повідомлення про вручення  рекомендованих поштових відправлень (а.с.151,167,172,173) з достовірністю вказують на одержання всіма  учасниками судового процесу  як ухвал від 22.05.2006 про прийняття  апеляційних скарг ФДМ України та ТОВ “Інженерна компанія “С”-Гром” до провадження (а.с.127,128) так і ухвал від 06.06.2006 та від 20.06.2006  про відкладення розгляду апеляційних скарг (а.с.162-165,170 –171).

Не відповідають дійсності твердження про вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог шляхом стягнення штрафу в сумі  44889,48 грн. замість спірної суми (44889,04 грн.), оскільки мотивувальна частина оскаржуваного рішення  (а.с.121) свідчить про розгляд  судом саме позовної вимоги  про стягнення 44889,04грн. штрафу.

Разом з тим, касаційна інстанція  вважає за необхідне доручити  суду першої інстанції відповідно до ст.89 ГПК України виправити допущену в п.5 резолютивної частини  рішення арифметичну описку  щодо суми стягнутого штрафу.

Проте, колегія не може погодитися з висновками судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення   14817,68 грн. пені  з огляду на таке.

Судами встановлено невиконання відповідачем передбачених пунктами 12.1-12.3 договору купівлі-продажу №КПП–465 грошових зобов'язань у встановлений строк  (до 01.01.2005 року) та часткове їх погашення у сумі 74000 грн. лише з 10.06.2005р. по 28.12.2005р. згідно  зазначених скаржником платіжних доручень від 10.06.2005 на сумі 8000 грн., від 05.07.2005 на суму 46000 грн., від 28.12.2005 на суму 20000 грн. та банківських виписок за 10.06.2005 та за 05.07.2005. Пеню позивачем нараховано протягом встановленого ч.6 ст.232 ГК України шестимісячного терміну з врахуванням всієї суми невиконаних відповідачем у цей термін зобов’язань (448890,48 грн.), в той час як суд першої інстанції при визначенні розміру пені виходив з меншої суми зобов’язань (374890,48 грн.), помилково беручи до уваги суму грошових зобов'язань (74000 грн.), погашену відповідачем значно пізніше –з 10.06.2005р. Наведене свідчить про помилкове застосування судом ч.6 ст.232 ГК України та неврахування умов п.п. 12.1-12.3, 22 договору купівлі-продажу №КПП–465, що вказує на неповне з’ясування обставин справи в цій частині позовних вимог про стягнення 80798,40 грн. пені та є підставою для передачі справи в цій частині на новий розгляд.

Водночас касаційна інстанція вважає за необхідне на підставі ст.11112 Господарського процесуального кодексу доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи відповідно до ст.ст.22 ГПК України надати  позивачу можливість уточнити позовні вимоги в частині достягнення пені в сумі14817,68 грн. з врахуванням тих обставин, що перший платіж в сумі 8000 грн. відповідачем здійснено 10.06.2005р., тобто в передбачений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний термін, що в певній мірі впливає на розмір невиконаних зобов’язань, у співвідношеннні з яким має нараховуватися пеня починаючи з 10.06.2005р.

Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції  всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд в частині позовних вимог про стягнення 14817,68 грн. пені для достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій частині позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, 1119–11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну  скаргу ТОВ “Інженерна компанія “С”- Пром” залишити без задоволення, а касаційну  скаргу Фонду  державного майна  України задовольнити частково.

             Рішення  господарського суду м. Києва від 04.04.2006 (з врахуванням додаткового рішення від 06.04.2006) та постанову Київського апеляційного господарського суду  від 04.07.2006 у справі №3/425 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 14817,68 грн. пені з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог.

В решті рішення та постанову залишити без змін

Доручити господарському суду м. Києва відповідно до ст.89 Господарського процесуального кодексу України виправити  допущену в п.5 резолютивної частини  рішення від 04.04.2006 арифметичну  помилку при зазначенні  суми стягнутого штрафу.

Головуючий, суддя                      В.Овечкін

Судді:                                                                                                                             Є.Чернов

                                                                                                                     В.Цвігун