Справа №22 ц/650                                  Головуючий у суді 1-ої інстанції Сингаївський О.П.

Категорія  40                                                         Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА

Іменем   України

30 травня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого Зарицької Г.В., суддів: Худякова A.M.

Балашкевича С.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2007 року

встановила:

Позивачка звернулася з позовом до ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" та просила визнати наказ №52-к від 11.07.2006 року незаконним, поновити її на раніше займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Зазначала, що з 27 листопада 2004 року вона працювала на посаді першого заступника голови правління ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна". Наказом №52-к від 11.07.2006 року була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що звільнення проведено з порушенням вимог ст. 18 п.2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання або визнання його банкрутом". Незаконним звільненням їй заподіяна моральна шкода в розмірі 5000 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2007 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ керуючого санацією ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" №52-к від 11.07.2006 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови правління та поновлено позивачку на раніше займаній посаді, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5343 грн. 36 коп. та 250 грн. на відшкодування моральної шкоди.

2

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" 78,93 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачка працювала на посаді першого заступника голови правління ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна", відносно якого ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.03.2004 року введено процедуру санації. Наказом №52-к від 11.07.2006 року була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з скороченням чисельності працівників.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення позивачки з роботи було проведено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на момент звільнення не було затверджено план санації товариства, а тому відповідач не мав можливості визначити чи буде позивачка задіяна в процесі реалізації плану санації.

Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-Х11 з відповідними змінами визначено, що санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ст.18 вказаного Закону протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який затверджується господарським судом з винесенням ухвали, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. Законом передбачено, що одним з таких заходів є звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації.

Судом встановлено, що на момент звільнення позивачки з роботи план санації не було затверджено, тому у позивача не було підстав звільняти ОСОБА_1., оскільки не було затверджено зміни у виробничій структурі виробника, які дали б підстави для скорочення чисельності працівників. Враховуючи,   що  звільнення   проведено  у  період  санації,  то  відповідач

3

повинен був дотримуватися не тільки вимоги трудового законодавства, а й вимоги вищенаведеного Закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія

суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.