Справа № 5-10/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2010 року Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
Головуючого - судді Біцюка А.В.,
секретаря Шадорської С.О.,
за участю прокурора Малюка М.С.,
інспектора Казанківського підрозділу КВІ УДДУ ПВП ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Казанка подання Казанківського підрозділу КВІ УДДУ ПВП в Миколаївській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_2, , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, одруженої, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 засуджена вироко Казанківського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2009 року за ч.1 ст.317 КК України і призначити їй покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням тривалістю 2 (два) роки, на підставі ст. 76 КК України обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти на протязі іспитового строку орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої системи.
Старшим інспектором КВІ УДДУ ПВП ОСОБА_1 внесене подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням на тих підставах, ОСОБА_2 не працює, заробляє на життя випадковими заробітками у приватних осіб, зловживає спиртними напоями, на шлях виправлення не бажає стати, не виконує обов’язки покладені на неї судом, негативно характеризується за місцем проживання. Як зазначено у поданні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягалась.
Суд заслухавши думку представника КВІ, який підтримав подання, прокурора, який вважав, що підстави для задоволення подання відсутні, приходить до такого.
Відповідно до до ч.2 ст.78 КК України суд направляє засудженого для для відбування призначеного покарання у разі, якщо він не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинєю правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
У поданні зазначено, що ОСОБА_2 не з’являється з 16.07.2009 року до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації. В своєму поясненні від 28.12.2009 року ОСОБА_2 зазначила, що не може з’являтись на реєстрацію, в зв’язку з тим, що не має коштів добратись із села, де вона проживає до районного центру і хворіє.
На думку суду неможливість засудженої добратися до органу кримінально-виконавчої системи в зв’язку з відсутністю коштів, з огляду на відстань між селом, де проживає засуджена, та районним центром, де знаходиться кримінально-виконавча інспекція, яка складає близько 30 км., не може бути розцінене як небажання засудженої стати на шлях виправлення та намагання ухилитись від виконання обов’язку, покладеного вироком суду.
Інші обставини вказані у поданні, не зазначені в ст.78 КК України, а тому самі по собі не можуть бути підставою для скасування звільнення від відбуття покарання та направлення засудженого для відбуття покарання.
Керуючись ст. 78 КК України, 408-2, 411 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні подання Казанківського підрозділу КВІ УДДУ ПВП в Миколаївській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_2 – відмовити.
На постанову протягом семи діб з дня її проголошення прокурор та засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду Миколаївської області.
Суддя :