КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2007 № 24/535
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство Гірничо-збагачувальної фабрики "Краснолуцька"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.11.2006
у справі № 24/535
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо"
до Державне територіально галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"
Закрите акціонерне товариство Гірничо-збагачувальної фабрики "Краснолуцька"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 1419,43 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді – доповідача, усні пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.11.2006 позов ВАТ „Вінницяоблпаливо”
до ДТГО „Південно-Західна залізниця”, ЗАТ гірничо-збагачувальна фабрика „Красно луцька” про стягнення 1 419,43 грн. задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з’явилися та не повідомили суд про причини їх неявки.
Колегія суддів керуючись ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач та відповідач 2 були належним чином повідомлені про час розгляду справи.
Розглянувши справу за правилами розділу XII Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, в зв’язку з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, 15.02.2005 між позивачем та ПП „Розма Плюс” укладено договір поставки № 1-21, за умовами якого, на користь позивача було здійснено поставку вугляр марки АМ, вантажовідправником якого виступив відповідач 2, а перевізником відповідач 1.
25.11.2005р. на адресу Погребищенського районного паливного складу позивача в напіввагоні № 67179952 було відправлено товар в кількості 63 т.
Згідно п.п. 2.2., 3.2. Договору поставки та на підставі рахунків № 81-27 від 28.11.2005р., № 81-27а від 28.11.2005р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти за поставку вугілля.
Відповідно до Комерційного акту БК 041180/810/6 від 28.11.2005р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було зроблено контрольне комісійне перевантаження товару в напіввагоні № 67179952, за результатами якого виявлено недостачу товару в кількості 4,1 т.
Згідно розрахунків позивача, після зняття норми природної втрати на шляху перевезення та норми розходження в масі нетто недостача вантажу складає 2,84 т на суму 994,00 грн.
Відповідно до рахунку № 81-27а від 28.11.2005р., п. 3.2. договору поставки № 1-21 від 15.02.2005р. та ст. 114 Статуту залізниць України провізна плата за нестачу вугілля в розмірі 2,84 т складає 167,73 грн.
14.03.2006р. позивачем направлено відповідачам претензії № 19/99.
Відповідачем 2 листом № 389 від 19.04.2006р., відповідачем 1 листом № А-36/2 від 25.04.2006р. були відхилені зазначені претензії.
Згідно комерційного акту від 28.11.2005 р. № БК 041180/810/6 під час переважування напіввагону № 67179952 на вимогу одержувача на станції ст. Знам'янка Одеської залізниці виявлено по залізничній накладній № 52659150 нестачу вантажу - вугілля 4,1 т. В комерційному акті зазначено, що вагон № 67179952 прибув в технічному та комерційному відношенні справний; завантаження вантажу нерівномірне, нижче рівня бортів на 300 мм. Двері та люки закриті щільно.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, та якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Теж саме зазначає пункт 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601, в якому визначено, що у вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що ст. 111 Статуту залізниць України звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Відправник згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України повинен визначити масу вантажу і зазначити її у залізничній накладній. Якщо залізниця використає своє право перевірити правильність даних, зазначених відправником у накладній, та візьме участь у контрольній перевірці маси вантажу, згідно ст. 24 Статуту залізниць України, то сама лише ця обставина не є підставою для покладання відповідальності за недостачу вантажу на залізницю, а повинна оцінюватись поряд з іншими обставинами справи.
Прибуття напіввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання вантажу при перевезенні, оскільки згідно із ст. 111 Статуту залізниць України позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Не має також правового значення оцінка того, чи могла залізниця при прийнятті вантажу до перевезення побачити недовантаження у вагоні, оскільки Статут та Правила перевезення не передбачають визначення маси вантажу „на око”. До того ж, різні вантажі мають різну питому вагу та вологість, внаслідок чого маса 70 тонн може займати лише третину або половину вагону.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на данні комерційного акту, яким встановлено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення.
Однак, колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження виходячи з наступного.
Наявність поглиблень не може свідчити про розкрадання, адже вантаж в порушення Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. № 542 не був ущільнений, хоча в пункті 5 вказаних правил встановлюється, що Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Якщо вантаж не був ущільнений, це призводить до його зсуву та просідання. Захисне маркування вапном в таких випадках взагалі втрачає сенс.
Дані про ущільнення вантажу мали бути внесенні у графу 4 зворотної сторони накладної.
Так, основний борг складає 1161,73 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м Києва від 14.11.2006 у справі № 24/535 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальної фабрики „ Краснолуцька” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 24/535 повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
28.03.07 (відправлено)