КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2007 № 21/625
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємство із стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.12.2006
у справі № 21/625
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Аста"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Брама"
третя особа відповідача Підприємство із стовідсотковим іноземним капіталом "Брама-Консалтинг"
третя особа позивача
про стягнення 70200,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.12.2006 року у справі № 21\625 позов ТОВ „ТК „Аста” до ТОВ „ ТК „Брама”, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ПІК „Брама Консалтинг” про стягнення 80200 грн. задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 42620 грн. основної заборгованості, судові витрати, в інший частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням третя особа звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове яким позовні вимоги в повному обсязі залишити без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, причина суду не відома, враховуючи що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином що підтверджується поштовими повідомленнями, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників що не з’явилися.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв’язку з наступним.
Як встановлено матеріалами справи, 28.12.2005 між позивачем та відповідачем був укладений агентський договір № 305, за умовами якого позивач зобов’язався за дорученням відповідача за винагороду здійснювати від власного імені за рахунок відповідача діяльність по продажу сформованого останнім туристичного продукту і укладанню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами ( туристами).
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Додатковою угодою ( а.с.14) позивач замовив та зобов’язався сплатити вартість туру „Стандарт +” до Німеччини до 01.03.06, в свою чергу відповідач у випадку відмові у наданні візи туристу повинен повернути вартість туру за винятком консульського збору.
До пакету туристичних послуг „Стандарт+” на Чемпіонат Світу з футболу-2006 року входить: проживання в готелі 3*, транспорт(потяг-автобус), харчування, квитки на матчі відповідно цінових категорій, внутрішній транспорт + гід, вартість і оформлення візи, медична страховка.
Відповідачем був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000002 від 11.01.06 на суму 32558,5 грн. та рахунок № СФ-0000012 від 20.02.06, яки позивачем були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями № 208 від 20.01.06 та № 262 від 27.02.06.
Факт виконання з боку позивача зобов’язань не оспорюється відповідачем, навпаки з довідки банку ( а.с. 17) вбачається, що відповідач, умови укладеного договору виконав частково, повернув позивачу частку коштів, в зв’язку з неможливістю виконання.
Заперечуючи проти рішення суду третя особа вказує на те, що суд першої інстанції порушив його процесуальні права, позбавивши його участі у судовому засіданні. Крім того, вказує що між ним та позивачем відсутні які-небудь договірні зобов’язання, а тому залучення його до справи підриває ділову репутацію та створює перешкоди в бізнесі.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.
Колегія суддів не погоджується з доводами третій особи, оскільки туристичну компанію „Брама-Консалтинг” було залучено до справи в якості третій особи на стороні відповідача, так як є засновником відповідача.
Приводом для вказання у позовній заяві в якості третьої особи спричинила публікація у СМІ щодо компенсації саме „Брама Консалтинг” сум за невиконання відповідачем зобов’язань.
06.06.06 позивач звернувся з листом до третьої особи стосовно публікації та проханням сплати збитків, але „Брама Консалтинг” не спростувала відомості, на лист позивача не відповіла, отже, господарський суд правомірно залишив в якості третій особи без самостійних вимог на стороні відповідача у справі ТК „Брама-Консалтинг”.
Колегія суддів не знайшла підстав вважати, що пред’явлений до суду позов та прийняття судом першої інстанції рішення на користь позивача підриває ділову репутацію третій особи, оскільки доказів зворотнього суду не надано, крім того, стягнення відбувається саме з відповідача за невиконання договірних зобов’язань по укладеної агентської угоди, а у рішенні взагалі не міститься посилань на третю особу, таким чином, її ділова репутація не може бути підірвана.
Щодо посилання третій особи, що у рішенні перекручені назви підприємств, а саме : ТОВ „Брама”, Туристична компанія „Брама Консалтинг” , ТОВ „Туристична компанія „Брама”, що призводить до невизначеності кола осіб по відношенню до яких виносилося рішення, то колегія суддів звертає увагу на те, що рішення прийнято по відношенні до відповідача ТОВ „Туристична компанія „Брама”, у рішенні суду назва відповідача вказується як у описової, мотивувальної, резолютивної частинах рішення однакова, а у вступної у скороченому варіанті. Назва третій особи у рішенні вказана одноразово лише у вступній частині, отже твердження що з рішення господарського суду незрозуміло по відношенню до якій особи воно прийнято необґрунтовані.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом встановлені всі необхідні обставині справі, здійснена юридична оцінка доказів, тому колегія суддів вважає що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва скасуванню
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Підприємства з 100% іноземним капіталом „Брама Консталтинг” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 04.12.2006 року по справі № 21\625 без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді
29.03.07 (відправлено)