Судове рішення #769768
1/96

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 07.03.2007                                                                                           № 1/96

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.07.2006

 у справі № 1/96  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"

 до                                                   Державне підприємство "Прилуцький завод протипожежного і спеціальногомашинобудування "Пожспецмаш"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення заборгованості 65072,37 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.07.2006 №1\ 96 позов ТОВ „Оптіма лізінг” до  ДП „Пожспецмаш” про стягнення  65072,37 грн. задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто  3435 грн. вартості відновлюваного ремонту, судові витрати, в інший частині позову відмовлено.

 Не погоджуючись з рішенням позивач  звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою посилаючись на  порушення матеріального права судом першої інстанції, неповного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи, просить його скасувати та задовольнити  позов в повному обсязі.

Відповідач, правом наданим ст. 75 ГПК України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача  двічі в судове засідання не з’явився, причина суду не відома, у матеріалах справи є поштові повідомлення про належне сповіщення про час та місце розгляду справи тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

 Переглядаючи справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла наступного.

Як встановлено матеріалами справи, 23.09.2004 та 14.10.2004 сторонами укладений договори  лізингу  № 20041095 та № 20041102 відповідно, за умовами яких   позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове оплатне користування автомобілі строком на 24 місяця та зобов’язався здійснювати платежі відповідно до графіків, що не невід’ємною частиною договорів.

Згідно ст.ст. 525,526  ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Пунктами 5.1 та 5.2 договорів визначено, що розмір та строк внесення лізингової плати зазначено в доданому до договорів графіку платежів, а підставою для здійснення оплати є рахунок, який виставляється Лізингодавцем не пізніше ніж в робочий день , що передує встановленому .

В графіку платежів (а.с. 19 та 39-40) зазначено, що нульовий платіж здійснюється 30.09.04р., перший -15.10.05р., другий - 15.11.05р. і т.д. Таким чином , сторони визначили кінцеві дати здійснення платежів.

Відповідно до ч.2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, а ч.5 ст.762  цього Кодексу передбачає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів не погоджується з  висновками суду що відповідно до графіку платежів у позивача не виникло права вимоги лізингових платежів, оскільки п.3 графіку вказано : всі платежі оплачуються щомісячно, як передплата за місяць, наступний за розрахунковим місяцем. Отже, у графіку платежів щодо строків внесення оплати допущена технічна помилка, що підтверджується тим, що відповідач здійснював оплату згідно щомісячних підписаних актів з надання послуг (а.с.80-111), рахунками-фактура та платіжними дорученнями ( а.с. 125-182).

Крім того, згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” лізинговий платіж сплачується у вигляди попереднього платежу (авансу).

Таким чином  господарський суд дійшов помилкового висновку що відповідачем в повному обсязі виконані зобов’язання згідно умов укладених договорів в частині здійснення оплати лізингових платежів, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по лізинговим платежам в сумі 27 267 грн. 84 коп. за вересень - листопад 2005 р. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення вартості відновлювального ремонту в сумі 12215 грн. 23 коп. то вони не підлягають задоволенню, так як листом ( а.с.53) № 588 від 18.11.05 позивач повідомив що вартість проведення ремонту складає 3435 грн. На проведення досліджень автомобілів для визначення вартості матеріального збитку відповідач не залучався, а пояснення представника позивача що відповідач сповіщався усно не приймаються судом до уваги, так як доказів цього не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду що вимоги про стягнення пені  в сумі 5049,30 грн. та штрафних санкцій в розмірі 20000грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Договори лізингу, а саме п.14 не передбачає стягнення штрафу в зв’язку з припиненням дії договору, а так як позивач зі свого боку припинив їх дію з 27.12.05, то на думку суду у нього не має підстав для вимоги стягнення штрафних санкцій та пені.  

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду  частковому  скасуванню.


Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-


ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ТОВ „Оптима лізинг” задовольнити частково, рішення господарського суду Чернігівської області  від  14.07.2006 року у справі № 1\96 скасувати частково.  

2.           Стягнути з Державного підприємства "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування  "Пожспецмаш" ( вул.  Миру   100А,  смт.   Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область ;р/р 26003300100662 в банку Демарк, МФО   353575,  код  33004117)   на    користь    Товариство    з    обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"(07400 пров. Оболонський 4,    м. Бровари, поштова адреса: пр-т Московський, 9, корпус 2, офіс 302, м. Київ; р/р 26005380658691 у Київській обласній філії АКБ „Укрсоцбанк", МФО 321013, код 31033785) лізингові платежі в суми  27267,84 грн.(двадцять сім тисяч двісті шістдесят сім грн. 84 коп.)

3.          В іншій частини рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

4.          Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



 14.03.07 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація