ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

12.06.07                                                                                           Справа  № 4/2636-7/433

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.

    Розглянувши апеляційну скаргу  Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” від 03.04.2007р. за №НЗЕ-10/1215

на рішення господарського суду  Львівської області від 22.02.2007р.

у справі №4/2636-7/433  

За позовом  Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м.Київ

До Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, м.Львів

за участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на предмет спору : ТзОВ “Леман-Україна”, м.Донецьк

- ВАТ “МК “Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецької області

Про стягнення  5980-36 грн. вартості понесених збитків

          За участю представників:

від позивача  Басюк Т.Л. –предст.

від відповідача  не з”явився

від третіх осіб  не з”явилися

 

       Рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2007р. у справі №4/2636-22/433 за позовом  Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач”, м.Київ,  до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, м.Львів, за участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на предмет спору: ТзОВ “Леман-Україна”, м.Донецьк, та ВАТ “МК “Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецької області, про стягнення 5980 грн. 36 коп. вартості понесених збитків, вимоги позивача було задоволено в повному розмірі.

      Відповідач оскаржив дане судове рішення в апеляційну інстанцію, просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

      Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не в повному об”ємі досліджені докази у даній справі, дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв”язку з чим підлягає скасуванню.

       В судове засідання з”явився лише представник позивача, якому було роз”яснено його права і обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.

       Відповідач та представники третіх осіб в судове засідання не з”явилися,  хоч про день і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм кореспонденції, а саме ухвали суду про призначення справи до розгляду на 12.06.2007р. на 10-30 год., у зв”язку з чим суд прийшов до висновку про розгляд апеляційної скарги на підставі наявних письмових доказів у даній справі.

      В ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2007р. про призначення справи до розгляду, чітко зазначено, що неявка в судове засідання повноважних представників сторін, не є підставою для відкладення розгляду справи.

      В процесі розгляду апеляційної скарги по суті, встановлено наступне:

      16.01.2006р. між сторонами у даній справі був укладений договір за №ЦХП-60106, відповідно до якого позивач у даній справі зобов’язувався поставити на умовах даного договору, а відповідач зобов”язувався прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої зазначені в Сертифікаті, що є невід”ємною частиною Договору та додаються додатково.

      На виконання даного договору, позивач у даній справі поставив відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: підкладки КД-65-У(А). Відправка згаданої вище продукції була здійснена залізничним транспортом, через відправника -  ВАТ “МК “Азовсталь”.

      В процесі прийомки згаданої вище продукції на станції призначення було встановлено, що продукція поступила у піввагонах, які в технічному і комерційному відношенні виявились справними. Навантаження продукції рівномірне, нижче бортів, без слідів виїмок та втрати вантажу.

     Результати прийомки продукції по кількості були оформлені комерційними актами за №№816224/7, 244204/17 та 244203/16, внаслідок чого була виявлена недостача підкладок на загальну суму –5980 грн. 36 коп.

     При оплаті вартості поставленої продукції, відповідач зменшив суму оплати на 5980 грн. 36 коп., що становить вартість недостаючих підкладок, що засвідчено згаданими вище комерційними актами.

      Позивач вважає, що комерційні акти, на які посилається відповідач, не можуть служити належним письмовим доказом наявності недостачі вантажу, оскільки умовами договору сторони передбачили прийомку продукції по кількості на підставі Інструкції –П-6, що відповідачем не було зроблено, що послужило для суду першої інстанції правовою підставою для задоволення позову.

      Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд прийшов до висновку про залишення оскаржуваного рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з таких підстав:

     Відповідно до договору поставки за №ЦХП-60106 від 16.01.2006р., укладеного між сторонами у даній справі, зокрема п.6.2 договору, приймання продукції по кількості проводиться Покупцем відповідно до Інструкції №П-6 від 15.06.1965р., яка є чинною по даний час.

    30.04.2004р. Державною адміністрацією залізничного транспорту України було видано Наказ “Про затвердження Порядку розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності між ДП “Укрзалізничпостач” і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи”.

        Згідно п.2.4 Порядку, при отриманні продукції, що не відповідає якості, комплектності, асортименту, кількості, передбаченої умовами договору, вантажоотримувач повинен забезпечити відповідне складання повного пакету документів, визначених ст.6 ГПК України, п.25 Інструкцій №П-6 і №П-7, наказом Укрзалізниці від 17.07.2003р. №180-ц.

       Для участі у прийманні продукції і складанні актів, відповідно до  Інструкцій №П-6 і №П-7, обов”язковим є виклик представника ЦХП та постачальника в добовий термін.

      Як вбачається із матеріалів даної справи, вимоги згаданого вище Порядку та укладеного між сторонами договору були порушені, що послужило правовою підставою для суду першої інстанції про задоволення позову.

       Посилання відповідача на те, що недостача вантажу підтверджується комерційними актами, судом відхиляється, оскільки умови і підстави, при яких на станціях призначення залізниця зобов”язана перевірити масу та стан вантажу, з оформленням комерційних актів, передбачені ст.ст.52,53 Статуту залізниць України.

       В інших випадках, прийомка продукції здійснюється з дотриманням вимог, передбачених Інструкцією №П-6 від 15.06.1965р., що відповідачем, в порушення договірних зобов”язань і згаданого вище Порядку не було зроблено.

      При згаданих вище обставинах, суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

       Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :          

       Рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2007р. по справі №4/2636-7/433 залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.        

       Матеріали справи №4/2636-7/433 повернути в господарський суд Львівської області.

               Головуючий  суддя                                                  В.В. Онишкевич

                                       суддя                                                          М.Г. Слука

                                  суддя                                                          П.Д. Скрутовський