Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 р. справа № 2а-23442/09/0570
час прийняття постанови: 17 год. 10 хвил
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Лакушевій Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой -2006»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
третя особа: Державна податкова адміністрація України
про визнання дій неправомірними Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька; визнання недійсним з моменту його укладання акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825); визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013151640/0 від 7 грудня 2009 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) штрафних санкцій за затримку повернення свідоцтва платника ПДВ у сумі 170 грн.; допущення повороту виконання акту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон строй -2006 » (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825), відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон строй-2006» (ІПН347775105645) з дати укладання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100005300 (НБ №044825) та визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) підлягає поновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати скасування реєстрації, тобто з 17 листопада 2008 року.
за участю представників сторін:
від позивача: Дибов О.В. - за дов. від 21 грудня 2009 року
від відповідача : Кутько О.М. – за дов. від 18 грудня 2009 року
від третьої особи: Кочкаров В.В. – за дов. від 24 квітня 2009 року
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой - 2006» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька та до третьої особи Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька; визнання недійсним з моменту його укладання акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825); визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013151640/0 від 7 грудня 2009 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) штрафних санкцій за затримку повернення свідоцтва платника ПДВ у сумі 170 грн.; допущення повороту виконання акту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой -2006 » (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825), відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) з дати укладання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100005300 (НБ №044825) та визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) підлягає поновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати скасування реєстрації, тобто з 17 листопада 2008 року (з урахуванням уточнень).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідача, які полягають у тому, що він був на протязі тривалого часу необізнаний про існування акту про анулювання платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166, проводив господарську діяльність, надавав податкові накладні покупцям та відносив суми податку на додану вартість до податкового кредиту, і дізнався про існування акту із листа відповідача від 11 грудня 2009 року №в36807/10/15-113 (арк. справи 37). Зазначає, що спірний акт не був надісланий відповідачем в строк передбачений підпунктом 25.2.2 пункту 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 1 березня 2000 року №79, зареєстрованого Міністерством юстиції України 3 квітня 2000 року за №208/4429 (далі - Положення) і, позивач зауважує, що ним 9 січня 2009 року надана заява до відповідача про вибір квартального звітного (податкового) періоду. Зазначена заява була прийнята відповідачем з відміткою про отримання і саме з цього періоду позивач став здавали податкові декларації з ПДВ щоквартально, незважаючи на те, що з 17 листопада 2008 року свідоцтво про платника податку на додану вартість було анульовано.
Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем протягом року (з вересня 2007 року по вересень 2008 року) декларацій з ПДВ які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій, комісією, затвердженою наказом начальника від 1 серпня 2007 року№535, складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №166 від 17 листопада 2008 року (далі - акт). Вказаний акт відповідачем надіслано позивачу 18 листопада 2008 року з простим повідомленням про вручення на юридичну адресу позивача та отримано позивачем 20 листопада 2008 року (арк. справи 112) про що є відмітка на повідомленні про вручення. За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи – Державної податкової адміністрації України підтримав позицію відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Виконавчим комітетом Донецької міської ради 28 листопада 2006 року проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» та присвоєно ідентифікаційний код 34777519, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 735168. Про державну реєстрацію ТОВ «Донстрой-2006», управлінням статистики у м. Донецьку внесені дані до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька 29 листопада 2006 року постановлено на облік в органах державної податкової служби за № 6177. 12 грудня 2006 року ТОВ «Донстрой-2006» зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується виданим ДПІ у Київському районі м. Донецька свідоцтвом № 100005300 (НБ № 044825) про реєстрацію платника податку на додану вартість. Виконавчим комітетом Донецької міської ради 21 березня 2008 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Донстрой-2006» (№ запису 12661050004022512), що підтверджується відміткою на нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006». Згідно цих змін новим учасником та директором ТОВ «Донстрой-2006» став ОСОБА_1. Зазначені зміни зареєстровані в ДПІ у Київському районі м. Донецька, про що 25 березня 2008 року № 336/10/29-014-20 надана довідка про взяття на облік платника податків, до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою АБ № 209705, а також до інших державних установ та організацій (арк. справи 12-35).
Відповідно до пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі – ЗУ № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку (пункт 2.2. статті 2 ЗУ № 168/97-ВР). Пунктом 9.4. статті 9 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
У зв’язку з цим, позивач 12 грудня 2006 року зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується виданим ДПІ у Київському районі м. Донецька свідоцтвом № 100005300 (НБ № 044825) про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Підпунктом 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 ЗУ № 168/97-ВР визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Отже, позивач за встановленим пунктом а) підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III порядком, має подавати декларації до ДПІ у Київському районі у м. Донецьку з податку на додану вартість кожного місяця, що і здійснювалось позивачем та підтверджується штампами податкового органу про їх отримання.
Відповідно до пункту 9.8. статті 9 ЗУ № 168/97-ВР, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги
оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:
якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;
якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.
Відповідно до підпункту 7.8.2. пункту 7.8. статті 7 ЗУ № 168/97-ВР, платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
Позивачем, до відповідача подана заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду, починаючи з 1 січня 2009 року. Отримання відповідачем заяви підтверджується штампом вхідної кореспонденції від 9 січня 2009 року. Саме з цього часу позивач став здавали податкові декларації з ПДВ щоквартально, незважаючи на те, що з 17 листопада 2008 року свідоцтво про платника податку на додану вартість було анульовано. Отже, в день подання позивачем заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду, починаючи з 1 січня 2009 року про існування акту (рішення) від 17 листопада 2008 року № 166 знав тільки відповідач, який приймаючі цю заяву, а також приймаючи кожного кварталу декларації (згідно із пунктом б) підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III), жодним чином не відреагував на те, що позивач взагалі не має права надавати декларації з ПДВ.
Відповідно до підпункту 25.2.2. пункту 25.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим Мін’юстом України 03.04.2000 за № 208/4429: Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ. Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (урученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника.
Суд зазначає, що з листа від 11 грудня 2009 року (вих. № 36807/10/15-113) ДПІ у Київському районі м. Донецька вбачається, що акт про анулювання реєстрації платника ПДВ від 17 листопада 2008 року № 166 надіслано поштою 18 листопада 2009 року, а примірник акту платником отримано 20 листопада 2009 року, про що свідчить відмітка в поштовому повідомлені про отримання особою за довіреністю.
Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем був наданий Наказ №1 від 20 березня 2008 року з якого вбачається, що з 20 березня 2008 року директор ОСОБА_1 вступає на посаду директора підприємства з покладанням на себе прав та обов»язків згідно займаної посади. Також наданий наказ №2-к від 20 березня 2008 року про складання та затвердження штатного розпису на 2008 рік. Відповідно до штатного розпису на підприємстві створена одна робоча одиниця (директор). З пояснень позивача стало відомо, що директором не видавалися довіреності на будь-яких осіб, що були уповноважені на отримання кореспонденції. Таким чином, спірний акт неможливо вважати врученим позивачу і твердження відповідача про своєчасне відправлення, а також належне вручення спірного акту позивачу є необґрунтованим.
З вищевказаного вбачається порушення відповідачем підпункту 25.2.2. пункту 25.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим Мін’юстом України 03.04.2000 за № 208/4429, оскільки ним не надіслано в строк, передбачений цим Положенням на адресу позивача примірник акту (рішення) від 17 листопада 2008 року № 166 або не вручено позивачу чи його представнику цього примірнику.
Відповідно до підпункту в) пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є: будь-яка особа, що імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Частиною 2 статті 88 Митного кодексу України передбачено, декларант зобов’язаний сплатити податки і збори. Відповідно до пункту 2 статті 189 Митного кодексу України, ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;
Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Пунктом 10.2. статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до
закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без
права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Таким чином, у випадку імпортування товарів (юридичними особами) на митну територію України, особа, що здійснює імпорт, хоче скористатися правом надавати податкові накладні покупцям, а також нараховувати податковий кредит має бути зареєстрована платником податку на додану вартість. Дані, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість підтверджуються не тільки свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ під час надання документів до митного органу для проведення митного оформлення, а також даними із Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва. Дані з Реєстру про видані та анульовані свідоцтва передаються Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України, яка доводить таку інформацію до митних органів (ч. 2 пункту 6 Положення).
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював імпортні операції. Платіжними дорученнями: № 7 від 4 листопада 2009 року; № 5 від 5 листопада 2009 року; № 32 від 16 листопада 2009 року; № 72 від 3 грудня 2009 року позивачем оплачені всі митні платежі, а також податок на додану вартість. Товари пройшли митне оформлення, що підтверджується штампами митного органу від 11 листопада 2009 року, 24 листопада 2009 року, 4 грудня 2009 року на вантажно-митних деклараціях, отже випущені у вільний обіг на території України (арк. справи 85-98).
Відповідно до пункту 4 Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998 р. N 417, митні органи після повного оформлення вантажної митної декларації перераховують Держмитслужбі суми податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України. Протягом трьох банківських днів після повного оформлення вантажної митної декларації Держмитслужба перераховує ці кошти до Державного бюджету України.
Із вище встановленого судом вбачається, що на час подання митної декларації позивач не знав про існування акту від 17листопада 2008 року № 166 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Оскільки, про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не знав і митний орган, який би витребував би у позивача або довідку з податкових органів, що підприємство не є платником ПДВ, або свідоцтво про сплату єдиного податку, або гарантійний лист, що підприємство не є платником ПДВ, то митним органом проведено митне оформлення товарів позивача як платника податку на додану вартість.
Враховуючи, що відповідачем не вручено позивачу належним чином акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17листопада 2008 року № 166 у передбачений підпунктом 25.2.2. пункту 25.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим Мін’юстом України 03.04.2000 за № 208/4429 спосіб, то дії відповідача не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що суперечить вимогам Конституції України та не виключають настання негативних наслідків для нього.
Крім того, на підставі акту від 7 грудня 2009 року № 7429/15-113 документальної невиїзної камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення – рішення № 0013151640/0 від 7 грудня 2009 року (надалі – Рішення). З Рішення вбачається, що воно прийнято на підставі частини 7 пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно із частиною 7 пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.
Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до пункту 7.4. Порядку заповнення та подання податкової, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997року за № 250/2054 (надалі – Порядок), документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 166 затверджено 17листопада 2008 року. Якби позивач знав про існування цього акту, то він мав повернути реєстраційне свідоцтво 8 грудня 2008 року. У разі не повернення позивачем Свідоцтва та з огляду на приписи Порядку, відповідач мав провести документальну невиїзну (камеральну) перевірку 7 січня 2009 року або на наступний робочий день після святкового, але ж ніяк не 7 грудня 2009 року.
Таким чином, прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0013151640/0 від 7 грудня 2009 року є незаконним.
Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений акт прийнятий ним не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 наведеного Кодексу.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17,18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110,111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой -2006» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька та до третьої особи Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька; визнання недійсним з моменту його укладання акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825); визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013151640/0 від 7 грудня 2009 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) штрафних санкцій за затримку повернення свідоцтва платника ПДВ у сумі 170 грн.; допущення повороту виконання акту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой -2006 » (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825), відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) з дати укладання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100005300 (НБ №044825) та визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) підлягає поновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати скасування реєстрації, тобто з 17 листопада 2008 року – задовольнити повністю.
Визнати дії неправомірними Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька.
Визнати недійсним з моменту його укладання акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825).
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013151640/0 від 7 грудня 2009 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) штрафних санкцій за затримку повернення свідоцтва платника ПДВ у сумі 170 грн.
Допустити поворот виконання акту Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой -2006» (ІПН347775105645) №1000005300 (НБ №044825), відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) з дати укладання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 17 листопада 2008 року №166 та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100005300 (НБ №044825) та визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» (ІПН347775105645) підлягає поновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати скасування реєстрації, тобто з 17 листопада 2008 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донстрой-2006» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривень 40 (сорок) копійок.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 26 січня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Абдукадирова К.Е.