Справа 2а-272/2010 р.

                                                                                 П О С Т А Н О В А

                                                                        І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

03 лютого 2010 року                     м.Конотоп

    Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області  Кущенко М.Ф.,  розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Конотопського міськрайонного суду адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду  України в м. Конотопі про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік в сумі  1305,60 грн.

                                                                                В С Т А Н О В И В :

    Позивач  обгрунтовує вимоги тим, що вона  ІНФОРМАЦІЯ_1  і відповідно до ст.1 Закону України №2195-1У від 18 листопада  2004 р.”Про соціальний захист  дітей війни” є дитиною війни. А згідно   ст.6 вказаного Закону  з 1 січня 2006 р. їй  повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В 2006-2007 роках така допомога  не виплачувалась. Верховна Рада України Законом України  від 20.12.05 р. “Про Державний бюджет України на 2006 р” (ст.ст.77,110) та   Законом України  від 19.12.2006 р.”Про Державний бюджет України на 2007 р”(ст.71 п.12) призупинила дію  ст.6 Закону України ”Про соціальний захист  дітей війни”. Однак рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 9 липня 2007 р. визнано такими, що не відповідають  Конституції України положення п. 12 ст.71 ЗУ .”Про Державний бюджет України на 2007 р”,  тому вони не можуть діяти.

    Крім цього  відповідно до ст.3 ч.2 ЗУ  ”Про соціальний захист  дітей війни” державні соціальні  гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть  бути обмежені  або скасовані іншими  нормативно-правовими актами. А ст.ст. 19 ч.2, 22 ч.3 Конституції України  зобов`язує  органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяти в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та  законами України. При прийнятті нових  законів або внесенні  змін  до чинних законів  не допускається звуження змісту  та обсягу  існуючих прав і свобод. Тому невиплата  їй соціальної  допомоги згідно із визначеними положеннями в ЗУ ”Про соціальний захист  дітей війни” є протиправною.

    Відповідно до  ЗУ “Про Державний бюджет на 2009 р.” прожитковий мінімум  для осіб, які втратили  працездатність  становить з січня 2009 р. 544 грн., недораховано 1305,60 грн. Про порушення своїх прав  неконституційними законами  вона дізналася  тільки  на початку  серпня 2007 р.  і просить зобов”язати  відповідача нарахувати недоплачену  державну соціальну допомогу за  2009 р.в сумі  1305,60 грн.

      Сторони  на розгляд справи не з”явилися, подали прохання про розгляд справи без їхньої участі. Відповідач  у  заяві до суду  проти вимог позову заперечує і  просить відмовити в його задоволенні, надавши відповідні заперечення. І суд проводить такий розгляд без участі  сторін.

    В своїх запереченнях до позову відповідач вказує, що  позивач має статус дитини війни і ст. 6 ЗУ  ”Про соціальний захист  дітей війни” надає  йому  право отримувати  підвищену пенсію  на 30%  від мінімальної пенсії за віком. А остання  встановлюється  ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”   в розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте ч.3  цієї ж статті вказує, що мінімальний  розмір пенсії  за віком застосовується виключно  для визначення розмірів пенсії, тому підстав  для  застосування цього розміру  для обчислення  підвищення дітям війни немає. Просить врахувати, що  ст.7 ЗУ  ”Про соціальний захист  дітей війни” передбачає фінансування  цього положення   із Державного бюджету України, який затверджує  Верховна Рада України, а не з бюджету  Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України і в зв”язку із цим  їхнє управління Пенсійного фонду  діяло без будь-яких порушень законодавства.

    Що стосується невиплат  за  попередні роки, то на законодавчому рівні  не було врегульовано  яким саме органом і за рахунок яких коштів і джерел та в якому  процедурному порядку  здійснюється  призначення і виплата  підвищення пенсії, таке підвищення не було запроваджено. Рішенням Конституційного суду  6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнано такими, що не відповідають  Конституції норми  ст.ст.71,111 Закону  України “Про Державний бюджет України на 2007 р”. Відповідно ж до ст.73 ЗУ “Про Конституційний суд України”  визнані неконституційними  закони  втрачають чинність  від дня  прийняття Конституційним  судом рішення про їх неконституційність. Тому виплачені  до цього часу кошти не підлягають перерахуванню. Законом України “Про  державний бюджет України на 2008 р.” внесені зміни  до ст. 6 ЗУ  ”Про соціальний захист  дітей війни” згідно яких  дітям війни  встановлюються надбавки  в розмірі 10%  прожиткового мінімуму. Згідно із  цим положенням закону вони і проводили доплати позивачу.  

    Перевіривши   матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає  задоволенню  із слідуючих підстав.  

    Позивач є дитиною війни, стоїть на обліку у відповідача і відповідно до вимог ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але відповідач проводив  таке підвищення  лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року.

    Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 р.” встановлений  прожитковий мінімум на одну особу  для тих, хто відноситься до основних  соціальних і демографічних груп населення  на рівні  грудня 2008 р.(ст.54).,  який становив  498 грн. Таким чином відповідач повинен був нараховувати і виплатити позивачу за  січень-жовтень 2009 р. (498х10) х 30% =1494 грн., а він виплатив 498 грн.  До виплати залишилось  996 грн., а з листопада по грудень 2009 року  прожитковий мінімум становить 573 грн., тому відповідач повинен сплачувати позивачу за листопада- грудень 2009 року (573х2 )х30% = 343,80 грн., виплачено 99,60 грн. До виплати залишилось 244,20 грн.  А всього за вказаний період  з 1 січня по 31 грудня 2009 р. включно відповідач повинен  виплатити позивачу  1240,20  грн.          

    Відповідно до вимог ст. 11 ч.2 КАС України суд виходить за межі позовних вимог і додатково визнає неправомірною бездіяльність відповідача  по неперерахуванню  величини пенсії  за відповідний період .

      Виходячи із викладеного та керуючись   ст.ст. 159-163 КАС України, суд

                                                                П О С Т А Н О В И В :

    Позов задовільнити .  

    Зобов”язати  управління  Пенсійного фонду  України  в м. Конотопі  перерахувати  ОСОБА_1  підвищенння до пенсії за період  з 1 січня по 31 грудня  2009 року  включно  щомісячно із розрахунку  30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого  ч.1 ст.  28 Закону України  “Про  загальнообов”язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати, з урахуванням виплачених  сум, визнавши   неправомірною  бездіяльність  управління Пенсійного фонду  України  в м. Конотопі  по неперерахуванню  величини  пенсії позивачу  за вказаний період.

    Стягнути на користь  ОСОБА_1 з Державного бюджету понесені нею судові витрати   в розмірі   3,40 грн.

    Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови та апеляційної скарги – протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

З оригіналом згідно:

Суддя.Підпис

Суддя                                                     М.Ф.Кущенко