УХВАЛА

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    24 грудня 2009 року                                             справа № 2а-98/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі:  головуючого  судді:             Нагорної Л.М. (доповідач),

    суддів:         Стежко В.А., Сафронової С.В.

при секретарі судового засідання:     Резнікові Ю.М.

                     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

                     на ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

            Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2009 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за її адміністративним позовом, оскільки його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

            Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до того ж суду на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу суду не надавав.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду,  та чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.    

Аналіз вказаної статті свідчить про те, що першим питанням, яке повинен з’ясувати суд після  одержання позовної заяви – це питання щодо визначення підсудності  щодо розгляду поданої позовної заяви.

Згідно ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам, а також усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст. 18 КАС України, саме окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Отже, за правилами предметної підсудності питання щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_1 повинно вирішуватись саме в окружному адміністративному суді.

Проте, дані вимоги закону суд першої інстанції не врахував при розгляді справи та прийняв рішення  неповноважним складом суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Вказані положення Закону закріплені і в п.6 Пленуму Вищого адміністративного суду України  № 2 від 06.03.2008 року, відповідно до якого порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих  інстанцій.

Таким чином,  Томаківський районний суд Дніпропетровської області, приймаючи рішення  про те,  що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, спочатку не визначився, чи є він повноважним судом щодо прийняття саме такого рішення, з урахуванням положень, передбачених ч.5 ст.109 КАС України .

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки питання щодо визначення підсудності кожної справи вирішується судом, який приймає рішення про відкриття провадження у справі, то матеріали справи необхідно повернути до суду першої інстанції для вирішення питання  відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що  апеляційну скаргу слід задовольнити  частково, а ухвалу районного суду скасувати з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись п.6 ч.1 ст. 199, п.3 ч.1 204, 205,206  КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2009 року – скасувати.

Справу направити до того ж суду для вирішення процесуального питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий                                                                           Л.М.Нагорна

Судді:                                                                                          В.А.Стежко

                                                                                                С.В.Сафронова