ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

21 липня 2006 р.

№ 5/2372

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого (доповідач),

Панченко Н.П., Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу

приватного підприємства СІМ фірми «Професіонал»

на рішення

господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р.

та постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р.

у справі

№5/2372

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня Трейд»

до	приватного підприємства СІМ фірми «Професіонал»

про	стягнення 14 225,84 грн.

в с т а н о в и в :

         Приватне підприємство СІМ фірма “Професіонал” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення  господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р. у справі №5/2372.

Касаційну скаргу разом з клопотанням про відновлення процесуального строку скаржником до суду подано 19.04.2006р., тобто з пропуском встановленого процесуального строку.

В обґрунтування причин  пропуску процесуального строку, скаржник посилається на те, що ПП СІМ фірма “Професіонал” вже зверталося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на зазначені рішення та постанову у справі №5/2372. Зазначену касаційну скаргу ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2006р. було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу. Враховуючи це, заявник  вважає, що причина пропущення процесуального строку є поважною і просить відновити  строк подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього місячного строку є обов’язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі для господарського суду.

Згідно з п.5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання.

Оскільки, перше звернення з касаційною скаргою до Вищого господарського суду на вказані вище судові акти, скаржник здійснив не за встановленою формою зі своєї вини, тобто допущена помилка носила суб’єктивний характер і саме з цього приводу було пропущено строк подання касаційної скарги, то Вищим господарським судом України  не вбачається підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Тому клопотання відповідача про відновлення строку оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р. та постанови  Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р. у справі №5/2372 не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або  неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення норм законодавчих актів  та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Заявником  не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права в оскаржених  судових актах. Аналізуючи норми матеріального права, заявник не вказує які порушення допущені судами та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки судів першої та апеляційної інстанцій, викладені в оскаржених рішенні та постанові, не  відповідають законодавству.

При цьому, не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог ст.ст. 1115 , 1117  ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права,  тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене та керуючись п.5, п.6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити в задоволенні клопотання приватного підприємства СІМ фірми «Професіонал»про відновлення строку на оскарження рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2005р. та постанови  Житомирського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р. у справі №5/2372.

2.          Повернути касаційну скаргу приватному підприємству СІМ фірмі «Професіонал», а справу направити до господарського суду Житомирської області.

Суддя, головуючий

І. Плюшко

Суддя

Н. Панченко

Суддя

С. Самусенко