КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   22-а-32756/08                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Штих К.М.

Суддя-доповідач:  Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"19" січня 2010 р.  

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Мамчура Я.С.,

суддів:          Костюк Л.О., Горяйнова А.М.,

при секретарі:          Ільницькій В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, Канівського училища культури і мистецтв про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, Канівського училища культури і мистецтв про стягнення заборгованості.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2008 року –позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував клопотання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин  строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією районного суду з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні цього процесуального строку, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення щомісячної недоплати до заробітної плати з відповідача відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2005, 2006 роки на підставі ч.1 ст.100 КАС України.

Так, пунктом 2  ч.1  ст. 161 КАС України передбачено, що  під час прийняття  постанови суд вирішує чи є інші  фактичні дані (пропущення  строку звернення  до суду тощо), які мають  значення для вирішення справи,  однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог без обмеження будь-яким строком позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за 2005 р. - 2006 р. задоволенню не підлягають.

Дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати  згідно із Законам України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів, які б обмежували застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не приймала і лише з 9 липня 2007 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року, яке має преюдиціальне значення при розгляді судами позовів, які виникли у зв’язку з діями положень статей законів, які визнані неконституційними, положення ст. 71 п. 30 в частині зупинення виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно ч. 1,2 ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Про це також вказано і в п. 3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року за № 6-рп.

Згідно ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 8 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно абзаці 3 ч. 1 ст. 39 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:  у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI, внесено зміни до ст. 39 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та викладено в такий редакції:  частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 8 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ст. 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", установлено 01 квітня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача в період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по 18.08.2008 року не відповідають вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 АКАС України.

На підставі викладеного вище  колегія судів  вважає,  що апеляційну скаргу відповідача  слід задовольнити частково. З урахуванням того, що суд першої інстанції  порушив норми  матеріального  права, що призвело до неправильного  вирішення справи, постанову суду першої інстанції слід  скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити частково. При цьому  колегія суддів вважає, що  відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України  слід  вийти за межі позовних вимог позивача, оскільки це необхідно для  повного захисту  його прав, та  визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі позивачеві доплати до заробітної плати за ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в період з  09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.2008 року до 18.08.2008 року; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату доплати ОСОБА_2, яка працює на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по 18.08.2008 року, яка повинна бути встановлена виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007»рік та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 11, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області -  задовольнити частково.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 серпня 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_2 доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.2008 року до 18.08.2008 року неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради Черкаської області провести перерахунок та виплату доплати ОСОБА_2, яка працює на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по 18.08.2008 року, яка повинна бути встановлена виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007»рік та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з урахуванням проведених виплат.

В решті  позовних вимог відмовити.

              Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий –суддя:                                                                                  Я.С. Мамчур

Судді:                                                                                                                    Л.О. Костюк

                                                                                                     А.М. Горяйнов

Постанову складено у повному обсязі 22.01.2010.