ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 р. Справа № 2-а-4658/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача : Зотової Л.П.,
відповідача : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області
до: ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу в сумі 122507,21 гривень
ВСТАНОВИВ :
Могилів-Подільською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та штрафним санкціям в сумі 122507,21 гривень.
Позовна заява мотивована тим, що станом на 26.10.2009 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість з узгоджених податкових зобов’язань не сплачених в строк та штрафним санкціям, що становить 122507,21 гривень.
Ухвалою суду від 16 листопада 2009 року за згаданим позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-4658/09/0270 та призначено її до розгляду на 30 листопада 2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Відповідач в судове засідання не з’явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається із телефонограм та розписок про вручення повісток в матеріалах адміністративної справи, відповідач багаторазово був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зареєстрована як підприємець з присвоєнням ідентифікаційного номеру – 297452025 та взята на облік в Могилів-Подільській ОДПІ як платник податків і зборів, окрім того, зареєстрована платником податку на додану вартість, що стверджується відповідним свідоцтвом (а.с.7,8).
Відповідно до статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" вiд 25.06.1991 № 1251-XII контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 названого Закону податок на додану вартість включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Станом на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість та штрафним санкціям в загальній сумі 122507,21 гривень, з них:
- 81099,71 гривень - заборгованість по податку за додану вартість (основний платіж);
- 41407,5 гривень – штрафні санкції.
Зазначена сума податкової заборгованості підтверджуються: актом перевірки від 29.01.2009 року №37/1701/2974520205 (а.с.11-33), витягами з облікової картки платника по вказаному виду платежу (а.с.37-38), податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 11 лютого 2009 року, іншими матеріалами адміністративної справи.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів під час застосування стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000 № 2181-III .
Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, заявлена до стягнення сума зобов’язань по податку на додану вартість є узгодженою станом на час розгляду справи.
Як вбачається з наявних у справі документів, фактичний борг відповідача по податку на додану вартість та по штрафним санкціям фактично складає - 122507,21 гривень.
Крім того, у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачеві були виставлені та надіслані податкові вимоги №1/1 від 02 березня 2009 року та №2/2 від 06 квітня 2009 року, які залишилися без виконання.
В силу частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування " встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказана у позовній заяві сума заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ін. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 122507,21 гривень (сто двадцять дві тисячі п'ятсот сім гривень двадцять одна копійка).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.01.10
Суддя Сауляк Юрій Васильович