Справа № 22-1755 2006 р.                                    Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 11                                                             Клімика К.О.

Доповідач Пащенко Л.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 03.07.2006 року

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

При секретарі Пшеничній Л.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міського суду від 21 січня 2003 року,-

по справі за позовами ОСОБА_1 до ВАТ "Хмільниксільмаш" про виконання зобов'язань за укладеними договорами та стягнення винагороди та до ЗАТ "Геракл" про виконання зобов'язань за укладеними договорами та стягнення винагороди і за зустрічними позовами ВАТ " Хмільниксільмаш" та ЗАТ "Геракл" до ОСОБА_1 про розірвання договорів та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2000 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ " Хмільниксільмаш" про стягнення одноразових винагород та про зобов'язання виконання умов ліцензійних договорів: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, №№ НОМЕР_3, № НОМЕР_4, посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за укладеними договорами, зокрема: не виплатив передбачені суми одноразових винагород, не надає інформації щодо обсягу реалізації продукції та не проводить виплату, передбачених договорами, відсотків за її реалізацію.

У вересні 2000 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЗАТ "Геракл" про стягнення одноразових винагород та про зобов'язання виконання умов ліцензійних договорів: № 2 від 05.06.1998 року, №НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за укладеними договорами, а саме: не виплатив передбачені суми одноразових винагород, не надає інформації щодо обсягу реалізації продукції та не проводить виплату, передбачених договорами, відсотків за її реалізацію.

Відповідачі, в свою чергу, звернулись до суду із зустрічними позовами, відповідно: ВАТ " Хмільниксільмаш" про розірвання ліцензійних договорів №№ НОМЕР_7, укладених з ОСОБА_1 у 1998-1999 роках, та відшкодування збитків; і ЗАТ "Геракл" про розірвання ліцензійних договорів №№ НОМЕР_8, укладених з ОСОБА_1 у 1998-1999 роках та відшкодування збитків.

Свої вимоги відповідачі мотивували тим, що ОСОБА_1 не було передано їм необхідну документацію для виробництва продукції, у зв'язку з чим підприємствам було завдано збитків.

Зазначені позови судом об'єднано водне провадження.

Рішенням Хмільницького міського суду від 21 січня 2003 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позови ВАТ " Хмільниксільмаш" та ЗАТ "Геракл" задоволено частково: укладені з ОСОБА_1 ліцензійні договори розірвано, а у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування збитків відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, оскільки воно постановлено но неповно з'ясованим обставинам справи, зокрема: не з'ясовано і не конкретизовано які саме документи слід було йому передати відповідачам для виконання укладених договорів та не з'ясовано питання щодо кількості реалізованих одиниць сільгосптехніки, на яку він передав права згідно договорів. Також судом було порушено вимоги закону при вирішенні питання про стягнення з нього суми держмита.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково по слідуючих підставах.

Відмовляючи в позовах ОСОБА_1 та задоволюючи частково зустрічні позови, суд правильно виходив з того, що відповідачі-позивачі ВАТ " Хмільниксільмаш" і ЗАТ "Геракл" умов ліцензійних договорів, укладених ними з ОСОБА_1, не порушували, розрахунки провели повністю, а ОСОБА_1 належним чином умови даних договорів не виконував, що є підставою для їх розірвання.

При цьому, суд ретельно перевірив доводи і заперечення сторін щодо виконання чи не виконання кожним з них укладених договорів. Зокрема, судом було з'ясовано які саме документи ОСОБА_1 необхідно було передати ВАТ " Хмільниксільмаш" та ЗАТ " Геракл" для виконання укладених договорів та досліджено питання щодо кількості реалізованих одиниць сільгосптехніки, на яку цим товариствам позивач - відповідач ОСОБА_1 передав права згідно договорів.

Судом було встановлено і в рішенні, по кожному із оспорюваних ліцензійних договорів окремо, вказано конкретно які саме технічні документи ОСОБА_1 були передані товариствам на виконання кожного з договорів, а які документи не були надані; що саме по цим договорам було виконано товариствами і яку кількість одиниць сільгосптехніки останні випустили і реалізували по кожному з договорів та які суми вони виплатили ОСОБА_1 на виконання умов кожного договору.

Зазначені обставини і висновки суду підтверджуються зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку і в рішенні мотивував, які з них приймає до уваги, а які-відхиляє і з яких міркувань.

Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права і обов'язки сторін, належно перевірив їхні доводи і заперечення і в цілому, постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Проте, суд припустився помилки, стягнувши з ОСОБА_1 на користь держави держмито в сумі 900 грн. та в сумі 500 грн. Оскільки позови ОСОБА_1 випливають з авторського права, а також з права на винахід, то останній, як позивач, відповідно до п. 2 ст. 4 Декрету Кабміну України " Про державне мито", звільняється від сплати мита.

Тому вказівки про стягнення держмита з ОСОБА_1 слід виключити з резолютивної частини рішення суду.

В решті доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Виключити з резолютивної частини рішення Хмільницького міського суду від 21 січня 2003 року вказівки про стягнення з ОСОБА_1 держмита на користь держави в сумі 900 грн. та в сумі 500 грн.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня проголошення.