справа № 2а-3430/09/0670
категорія 2.11.17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кузьменко Л.В.,
при секретарі - Малинівському А.О.
за участю представника позивача та представника відповідача.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Житомирі від 14 травня 2009 року за №0000021/22/0, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 76259грн. 44 коп. Вимоги обгрунтовує тим, що ДПІ в м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт від 23.04.2009р. за №2642/23-1/33643985/0110.Відповідно до вказаного акту податковим органом встановлено порушення підприємством ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідно до ст.4 цього Закону до підприємства застосовано пеню у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки в іноземній валюті. З висновком податкового органу про ненадходження коштів за надані послуги в сумі 17532,77 євро позивач не згоден, посилаючись на проведення підприємством взаємозаліку на вказану суму з фірмою " ELKOPLAST CZ c.s.o" (Чехія). Позивач зазначає, що всі документи на проведення взаємозаліку при проведенні перевірки відповідачу надавались, взаємозалік проводився поза банківським контролем.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача позов не визнав, подав письмові заперечення. Пояснив, що при проведенні перевірки позивачем надавались документи на проведення взаємозаліку із фірмою "ELKOPLAST CZ c.s.o" (Чехія) за контрактами на експорт та імпорт послуг, проте на думку податкового органу, до взаємозаліку підлягали зустрічні однорідні вимоги кожної із сторін і рівновеликими сумами. Якщо ж суми заборгованості не рівновеликі, то розрахунок суми різниці здійснюється через банк. Оскільки документів, які б стверджували проведення розрахунків позивача з фірмою "ELKOPLAST CZ c.s.o" (Чехія) через банк в ході проведення перевірки не надавалось, тому станом на 31.12.2008 р. встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 17532,77 євро. Відповідач не заперечує право позивача на зарахування однорідних зустрічних вимог, але при умові дотримання вимог валютного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб"єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.14 вищевказаного Закону всі суб"єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Судом встановлено, що між позивачем та фірмою "ELKOPLAST CZ c.s.o" (Чехія) укладено договір за №183 від 01.06.2006 року про надання послуг на суму 17532,77 євро. Крім того 28.02.2006 р. між тими ж сторонами укладено контракт за №53 про надання послуг з питань організації та вдосконалення діяльності із впровадження роздільного збору твердих побутових відходів на території України. Загальна сума контракту - 88000 євро.
Сторони за вказаними угодами провели взаємозалік, про що сторонами укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.12.2007 р., прийнято відповідні додатки до договору №183 від 01.06.2006 р. та до договору №53 від 28.02.2006 р. (а.с.15-17).
Суд вважає необгрунтованим твердження відповідача про незаконність зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Вказана норма закону не передбачає неприпустимість припинення зобов"язання за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування однорідної вимоги. Тобто твердження відповідача про незаконність зарахування однорідної зустрічної вимоги на підставі цієї статті є безпідставним.
У відповідності до ст.217 ЦК України у цивільно-правових відносинах допускається припинення зобов"язання шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги
Стаття 218 Цивільного кодексу містить положення про неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою, та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Цивільним кодексом України не забороняється припинення зобов"язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.
В зв"язку з цим суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що у разі виявлення податковим органом випадків припинення зобов"язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами про надання послуг без надходження виручки у іноземній валюті або національній валюті на рахунки в уповноважених банках, застосовується відповідальність. передбачена Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Посилання представника відповідача на те, що зобов"язання, за якими сторонами проведено зарахування, не є однорідними, оскільки суми за договорами не є рівновеликими, суд не приймає до уваги, оскільки вказані суми не є еквівалентними, зарахування зустрічних однорідних вимог проведено на суму 17532,77 євро, наявність боргу позивача перед фірмою за"ELKOPLAST CZ c.s.o" (Чехія) за контрактом №53 від 28.02.2006 р. ніхто не оспорює.
Крім того, режим, строки здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення режиму та строків, повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій встановлює інший закон - Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у зовнішньоеконономічній діяльності". На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України. Тому висновок податкового органу про незаконність зарахування зустрічної однорідної вимоги на підставі вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та щодо стягнення пені у відповідності до ст.4 вказаного Закону, суд вважає необгрунтованим.
Керуючись Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР(в редакції чинній на момент виникнення спору), ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 76259 грн.44 коп. від 14.05.2009 року за №0000021/22/0 визнати протиправним та скасувати.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя: Л.В. Кузьменко