ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 року Справа № 2а-4440/09/0870
(17 год. 55 хв.)
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції про визнання протиправним і скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» до виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним і скасування рішення№1308 від 30.06.2009 року.
У судовому засіданні представником відповідача подане клопотання, у якому зазначено, що адміністративний позов подано до неналежного відповідача. Клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1.3 розділу І «Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» - відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою. Представник позивача подав заяву про згоду на заміну неналежного відповідача на Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем. Суд у судовому засіданні ухвалив замінити відповідача належним.
В позові вказано, що позивач не згодний із Рішенням Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП №1308 від 30 червня 2009 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 263 грн. 28 коп., у т.ч. пені – 46 грн., не прийнято до зарахування витрат 2 144 грн. 28 коп., штраф у розмірі 50% за порушення порядку витрачання страхових коштів 1 072 грн. 43 грн. ВАТ «Запоріжвогнетрив» вважає, що надаючи допомогу по тимчасовій непрацездатності працівникам за період простою підприємства не в розмірі наданої за цей час заробітної плати (2/3 тарифної ставки), а у розмірі середньоденної заробітної плати, обчисленої на загальних підставах, діяло відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою стратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-ІІІ від 18.01.2001 року (далі Закон №2240). Вказує, що немає законних підстав для обмеження допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникам за період простою підприємства розміром наданої за цей час заробітної плати. Таким чином безпідставним є визначення переплати у розмірі 265 грн. 81 коп. та штрафних санкцій у розмірі 132 грн. 91 коп.
Позовні вимоги також обґрунтовує положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року(далі – Постанова КМУ №502) і Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-Y (далі – Закон №877). Вказує, що ВАТ «Запоріжвогнетрив» самостійно усунені порушення, які виявлені ревізією та не оскаржені позивачем. За таких обставин, вважає, що рішення ФСС з ТВП із застосування до ВАТ «Запоріжвогнетрив» штрафу, передбаченого абз. 5 ч.1 ст. 30 Закону України №2240 у розмірі 1 072 грн. 43 коп. не ґрунтується на нормах чинного законодавства і підлягає скасуванню. Просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення Виконавчої дирекції ЗОВ ФСС з ТВП від 30.06.2009 року №1308.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, про що надав суду свої письмові заперечення, які обґрунтовує роз’ясненням Міністерства праці та соціальної політики України, викладеними у листі від 05.06.2009 року №138/08/99-09, відповідно до яких, допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається у тому розмірі, в якому надається у цей час заробітна плата працівникам. Таким чином, наголошує, що перевіркою відповідно до норм чинного законодавства встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону №2240. Крім того, вказує, що посилання позивача на положення Постанови КМУ №502 є необґрунтованим, оскільки Виконавчою дирекцією ЗОВ ФСС з ТВП видано наказ від 02.07.2009 року №174 «Щодо реалізації постанов КМУ від 21.05.2009 року №502 та від 03.06.2009 року №547», у якому передбачено, що планування та організацію контрольно-ревізійної роботи, починаючи з 01.07.2009 року на протязі з ІІ півріччя по 31 грудня 2010 року здійснювати у відповідності до постанов КМУ №502, №547, тобто оскаржуване рішення прийняте до введення в дію положень зазначених постанов КМУ щодо ФСС з ТВП. Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 21 травня 2009 року по 18 червня 2009 року спеціалістами Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова ревізія повноти нарахування, своєчасності перерахування до Фонду страхових внесків та правильності проведення витрат страхових коштів у ВАТ «Запоріжвогнетрив» за період з 01 квітня2008 року по 30 квітня 2009 року за результатами якої складено Акт від 18 червня 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення п.1 ч. 1 ст. 35 Закону №2240 , а саме допомога по тимчасовій непрацездатності працівників за період простою підприємства надана не у розмірі наданої за цей час заробітної плати (2/3 тарифної ставки), а у розмірі середньої заробітної плати, обчисленої на загальних підставах. Згідно роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики, отриманих на запит Виконавчої дирекції ФСС з ТВП, від 05.06.2009 року №138/08/99-09, допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається у тому розмірі, у якому надається за цей час заробітна плата працівникам. Також перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.4, п. 5 ст.34 Закону №2240, які не оскаржують ся позивачем.
ВАТ «Запоріжвогнетрив» не погодилось із висновками, викладеними у акті перевірки в частині порушення п. 1 ч.1 ст. 35 Закону №2240 і направило на адресу Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП свої заперечення, викладені у листі від 23.06.2009 року №17/01-946. Згідно відповіді ФСС з ТВП №03-1543 від 26.06.2009 року порушення, встановлені актом ревізії визнані обґрунтовані і заперечення залишені без задоволення.
30.06.2009 року директором Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП винесено рішення № 1308 про застосування та зарахування до бюджету ФСС з ТВП, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме – пеня – 46 грн. 00 коп., не прийнято до зарахування витрат – 2 144 грн. 85 коп., штраф у розмірі 50 % за порушення порядку витрачання страхових коштів – 1 072 грн. 43 коп., на загальну суму 3 263 грн. 28 коп.
Зазначене рішення оскаржувалося позивачем до виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП ( відповідно до листа №20-1117, від 17.07.2009 року). Рішенням №03-1839 від 28.07.2009 року виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП скарга залишена без задоволення, встановлено, що рішення від 30.06.2009 року №1308 підлягає виконанню у повному обсязі у термін, передбачений чинним законодавством.
Щодо порушення п.1 ч. 1 ст. 35 Закону №2240, викладеного в акті ревізії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 35 Закону №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яку повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
Стаття 37 цього Закону визначає, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім'ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати(доходу) для розрахунку виплат з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1266 (далі – Порядок №1266). А саме:
Пунктом 7 передбачено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі коли розмір заробітної плати підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чим заробітна плата перераховується за попередні періоди, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку розміру допомоги по безробіттю і виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням донарахованої заробітної плати окремо за кожний місяць, за який здійснено перерахунок.
П. 8. Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.
П. 9. До середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (приклад наведено у додатку 1).
П. 14 Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду: на норму робочого часу цього місяця - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами), і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавців;
Таким чином, чинним законодавством встановлено такі обмеження стосовно розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності :
1. До середньої заробітної плати включається заробітна плата у межах максимальної величини, з якої сплачуються страхові внески;
2. Розрахована середньоденна (середнього динна) заробітна плата для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності не може перевищувати максимальну величину, з якої сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день (годину);
3. Відсоток оплати залежить від страхового стажу працівника.
Отже, суд приходить до висновку, що ВАТ «Запоріжвогнетрив» нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до норм чинного законодавства, а висновки, викладені у акті перевірки про порушення п.1 ч.1 ст. 35 Закону №2240, є необґрунтованими, а тому не можуть бути підставою для повернення переплати допомоги з тимчасової втрати працездатності у розмірі 265 грн. 81 коп. та штрафних санкцій, нарахованих на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 30 Закону №2240 у розмірі 132 грн. 91 коп. (за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків)
Щодо посилання відповідача на роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2009 року №138/08/99-09, у якому вказано, що допомога по тимчасовій непрацездатності за період простою надається у тому розмірі, у якому надається за у цей час заробітна плата працівникам, суд вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до абз. «г» пп.4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків ореад бюджетами та державними цільовими фондами» Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Таким чином, суд не знаходить законодавчо визначених підстав для обґрунтування обмеження ФСС з ТВП допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачувалася працівникам позивача у період простою підприємства розміром наданої за цей час заробітної плати.
Щодо застосування штрафних санкцій до ВАТ «Запоріжвогнетрив» за порушення, виявлені ревізією і самостійно усунені позивачем у тридцяти денний термін після складання акту ревізії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», передбачається органам державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2010 року:
- видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;
- приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);
- не застосовувати санкції щодо порушень, усунених на виконання припису.
Відповідно до статті 7 Закону України від 05.04.2007р. №877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Виходячи з приписів ст.13 Закону №2240, ст.2 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом державного надзору (контролю) в розумінні ст.1 Закону №877, і, отже, його регламентація поширюється на контроль (нагляд), який здійснюється органами Фонду. Крім того, ФСС з ТВП не відноситься до органів, передбачених ч. 2 ст. 2 Закону №877, на діяльність яких не поширюється дія цього закону.
Згідно зі статтею 4 Закону №877 невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Відповідно до Постанови КМУ №502, суб'єкту господарювання надається час (протягом 30 днів) для усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки, а штрафні санкції до суб'єкта господарювання будуть застосовуватись тільки у разі невиконання ним за цей час вимог припису.
Така ж правова позиція викладена і в листі Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.06.2009р. №01-16-1287 «Про окремі питання контрольно-ревізійної діяльності органів фонду».
Однак, усупереч зазначеним вимогам закону, припис про усунення виявлених під час перевірки порушень не видавався.
Протягом 30 днів з дати складання акту ревізії, 18.06.2009 року, ВАТ «Запоріжвогнетрив» усунені порушення,виявлені актом перевірки, а саме: 14 липня 2009 року до Заводської районної виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду надано Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2009р. (форма 4-ФСС з ТВП), в якому відображено: нараховано за актами ревізій пені 46 грн. (рядок 5); не прийнято до зарахування витрат 1879,04 грн. (рядок 7); 16 липня 2009 року перераховано до бюджету Фонду 1925,04 грн. платіжним дорученням від 16.07.2009р. №2592.
Твердження відповідача, що згідно з наказом Виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення ФСС з ТВП від 02.07.2009р. №174 «Щодо реалізації постанов Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 №502 та від 03.06.2009 №547» контрольно-ревізійна робота здійснюється у відповідності до постанови №502, починаючи лише з 01.07.2009р., не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки постанова КМУ №50 набрала чинності з 29.05.2009р., дня офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур'єр»;
Крім того, пп. 2 п. 1 постанови №502 органам державного нагляду і контролю встановлено місячний термін (тобто, граничний строк - 29.06.2009р.) для приведення власних нормативно-правових актів у відповідність з цією постановою. Листом від 22.06.2009р. №01-16-1287 «Про окремі питання контрольно-ревізійної діяльності органів фонду» Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надала уточнене роз'яснення щодо застосування постанови КМУ №502, зазначивши, зокрема, що у разі встановлення порушення законодавства під час перевірок (ревізій) органом Фонду страхувальнику не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта має бути виданий припис про усунення цих порушень протягом тридцяти діб; адміністративні, а також фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону №2240, можуть і мають бути застосовані, якщо протягом 30 діб від дня одержання страхувальником припису органу Фонду його не виконано, крім порушень, що неможливо усунути (наприклад, несвоєчасна сплата страхових внесків, що вже відбулася; прострочення терміну подання або неподання звітності).
Таким чином, беручи до уваги той факт, що позивачем протягом 30 днів з моменту складення акту ревізії були усунені порушення виявлені перевіркою, ФСС з ТВП неправомірно, в порушення Закону №877 та Постанови КМУ №502 застосував до ВАТ «Запоріжвогнетрив» штрафні санкції.
За таких обставин,суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості рішення №1308 від 30.06.2009 року.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення витрат зі сплати судового збору з Державного бюджету підлягають задоволенню.
На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 30 червня 2009 року №1308.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повне рішення виготовлено 12 жовтня 2009 року.
Суддя А.А. Щербак