№1-20

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вирок

 Іменем України

" 21 " квітня 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

Головуючого                                    Романова О. В.                              

Судді                                               Шеніна П.О.

Народних засідателів                     Білоус Л.Ю.

Локтіонова Ю.П. Пономаренка В.М.

при секретарі                                 Поліщук Т.О.

з участю прокурора                        Селюченко І.І.

та адвоката                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з освітою 9 класів, не одруженого, не працюючого, судимого:

-01.07.1997 року Фастівським міським судом Київської області за ст.ст. 17,81 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з застосуванням cm. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

-21.10.1997року Фастівським міським судом Київської області за ст.ст. 43, 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

-28.11.2000 року Фастівським міським судом Київської області за ст.ст. 43, 142 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. 16.06.2006 року за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 8.06.2006року звільнений із Бучанської ВК-85 Київської області на підставі cm.81 КК України умовно-достроково на 8 місяців 10 днів,

у вчиненні злочинів,  передбачених ст.ст.   15,   115  ч.2 п.4,  6;  187 ч.4 КК України,

Встановив:

ОСОБА_4, будучи особою раніш неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, висновків з попередніх судимостей не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив особливо тяжкі злочини, а саме: розбій поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів за наступних обставин.

22 липня 2007 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, з проникненням у житло і реалізуючи його, зайшов на подвір'я домогосподарства громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що розташоване в АДРЕСА_2, де взявся руками за ручку вхідних дверей житлового будинку ОСОБА_5 і, застосовуючи фізичну силу, намагався їх відкрити, однак його злочинні дії були помічені власником будинку, який вийшов з будинку на двір та висловив ОСОБА_4 законну вимогу припинити злочинні дії і залишити подвір'я.

ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його дії були помічені господарем будинку ОСОБА_5, та, продовжуючи злочинні дії, спрямовані на відкрите заволодіння особистим майном потерпілого, з метою доведення злочину до кінця схопив з гужової повозки сільськогосподарські вила та напав на потерпілого, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось в нанесенні удару сільськогосподарськими вилами в місце розташування життєво важливих органів - грудної клітки зі сторони спини потерпілого, вимагаючи при цьому видати належні йому гроші, або вказати їх місцезнаходження, спричинивши тим самим ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді проникаючих ран грудної клітки зліва з пошкодженням діафрагми, що являються небезпечними для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Не отримавши грошей та відомостей про місце їх знаходження, а також враховуючи те, що потерпілий впізнав його оскільки раніше бачив ОСОБА_4 в компанії сім'ї ОСОБА_6, у ОСОБА_4, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, раптово виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_5 з корисливих мотивів.

Реалізуючи    свій    злочинний    умисел,    направлений    на    умисне, протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5, який через свій похилий вік та безпорадний стан, в зв'язку з застосованим до нього фізичного насильства, не міг чинити опір, умисно, з великою силою, три удари сільськогосподарськими вилами в місце розташування життєво важливих органів - поперекову ділянку спини, черево та   по   голові   потерпілого   ОСОБА_5,   спричинивши   тим   самим останньому тілесні ушкодження у вигляді пошкодження шлунку у двох місцях, селезінки, підкапсульної гематоми, що являються небезпечними для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Однак ОСОБА_4 під час вчинення злочину, розуміючи, що волання потерпілого про допомогу могло бути почуто сусідами та побоюючись свого затримання, перестав наносити ОСОБА_5 удари вилами, сховався за сарай та спостерігав за навколишньою обстановкою, а коли переконався що на крики потерпілого дійсно збіглись сусіди, сховав вила та втік з місця скоєння злочину.

Таким чином ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив закінчений замах на умисне вбивство громадянина ОСОБА_5 з корисливих мотивів.

В ході розбійного нападу на потерпілого, замаху на його умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_4 умисно спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих ран грудної клітки зліва з пошкодженням діафрагми, тіла шлунку у двох місцях, селезінки, підкапсульної гематоми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, являються небезпечними для життя та здоров'я в момент заподіяння, а також тілесне ушкодження у вигляді рваної рани 3-го пальця лівої кісті, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В судовому засіданні  підсудний свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та показав, що    21  липня 2007 року він приїхав у с.Сущанка Попільнянського району до своїх знайомих, у яких перебував два дні. На протязі дня 22 липня 2007 року він неодноразово вживав спиртні напої. Ввечері того ж дня біля 20 години, коли повертався з річки разом із співмешканкою - ОСОБА_7 та своїми знайомими -місцевими жителями ОСОБА_6, ОСОБА_8 та двома доньками останньої, звернув увагу на вишні, які знаходились на деревах за парканом. 'Біля паркану на лавці сидів дід, пізніше дізнався, що це був ОСОБА_5 З дозволу ОСОБА_5 він разом з дітьми скуштували вишень. Під час розмови з ОСОБА_5, дізнався, що останній проживає сам і на днях до нього приїде донька. В подальшому він попрощався з ОСОБА_5, наздогнавши своїх приятелів пішов до будинку ОСОБА_9, де продовжив вживати спиртне. Близько 21 години 30 хвилин він помітив чоловіка на однокінній гужовій повозці та попросив його підвезти до будинку ОСОБА_6, на що той свою згоду. Оскільки його знайомі відмовились їхати разом з ним, він поїхав сам. Коли приїхав до будинку ОСОБА_6, то вирішив повернутись назад та заволодіти грошима ОСОБА_5 Підійшов до будинку ОСОБА_5, він постукав у двері, щоб пересвідчитись, що потерпілий один, при цьому побачив, що господар піднявся з ліжка та підійшов до дверей, відчинив їх. ОСОБА_5 запитав, у нього, що він хоче, та почав виганяти з двору. Після цього він пішов в напрямку фіртки, а помітивши що ОСОБА_5 пішов до хати, повернувся та заховався за веранду, де знайшов вила. В цей час ОСОБА_5 знову вийшов з хати, пішов до приміщення літньої кухні та став перевіряти, чи зачинена вона. В цей момент він несподівано підбіг до ОСОБА_5 та наніс удар вилами в спину, а коли ОСОБА_5 повернувся до нього та почав питати, що він робить, при цьому йшов на нього. Відповівши, що хоче забрати його гроші, він - ОСОБА_4 наніс йому несильний удар в живіт, від чого потерпілий спочатку присів, а потім ліг на землю, схопив руками вила і почав їх утримувати. Він сказав потерпілому, щоб той віддав вила, але він продовжував їх утримувати, тому лише з третьої спроби йому вдалось вирвати вила. Більше ударів потерпілому він не наносив. Тілесні ушкодження в області голови потерпілого, на його думку могли виникнути тоді, колі він відкинув вила і вони випадково попали в голову потерпілого. Після цього він забрав вила, заніс їх в хлів, який був розташований за будинком, та сховав під сіно. Перебував за будинком ще біля 10-15 хвилин, а коли побачив, що на подвір'ї потерпілого з'явились люди, побіг через городи і разом із своєю співмешканкою залишив село, в подальшому поїхав до м. Києва, де й був затриманий працівниками міліції. Ствердив, що наміру вбивати потерпілого не мав, хоча усвідомлював, що той впізнав його. За допомогою вил хотів лише вдарити потерпілого, щоб він втратив свідомість, і скориставшись цією обставиною, зайти в будинок і викрасти цінні речі та гроші. Потерпілий під час нанесення йому ударів не кричав, на допомогу не звав. Чому на подвір'ї потерпілого з'явились люди, пояснити не може. Вважає, що за таких обставин, ніщо не заважало йому вбити потерпілого, якщо б він мав такі наміри.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, його винність як у вчиненні розбійного нападу, так й в замаху на умисно вбивство потерпілого з корисливих мотивів, підтверджується сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 22 липня 2007 року близько 20 години він сидів на лавочці біля огорожі свого господарства. В цей час по дорозі проходив незнайомий чоловік, як йому потом  стало  відомо - ОСОБА_4,  з  двома дітьми.  Вказаний  чоловік     підійшов до паркану і почав рвати вишні разам з дівчатами. В подальшому      вказаний незнайомець підійшов до нього та запитав, чому до цього часу не обірвав вишні. Він відповів, що проживає сам, не має можливості зробити це сам, але на вихідні приїде донька та обірве. Ввечері того ж дня, після того, як впорався з господарством, пішов до хати відпочивати, зачинивши двері. Через деякий час, коли вже лежав на ліжку, що розташоване у веранді, почув,      як хтось шарпає двері, намагався їх відкрити. Коли підійшов до дверей та відчинив їх то біля дверей помітив ОСОБА_4 - тобто, того незнайомця, який напередодні рвав вишні, він був у нетверезому стані. На запитання, що ОСОБА_4 хоче, той відповів, що шукає дівчину з якою рвав вишні. Він       відповів, що ніякої дівчини не бачив і наказав йому залишити двір. Коли підсудний  розвернувся   і   попрямував до  виходу,  вирішив  перевірить  чи зачинив літню кухню, та вийшов з будинку. Коли ж підійшов до дверей літньої кухні, то впевнився в тому, що замок на дверях на місці. Вирішив повернутись до будинку, однак в цей час відчув удар та різку біль в області спини  зліва.   Оглянувшись,  побачив,  що  ОСОБА_4   «приколов»  його вилами до дверей літньої кухні та вимагав віддати йому гроші. Коли він різко повернувся і вирвав з свого тіла вила, при цьому почав сильно кричати та звати на допомогу,   ОСОБА_4 знову наніс йому вилами удар в область живота. Він схопив вила і утримував їх, щоб останній не міг проколоти ними наскрізь і не наносив інших ударів, пошкодив при цьому палець руки. Під час зазначених подій він кричав та звав на допомогу сусідів. В подальшому підсудному вдалося вирвати вила з його рук і той наніс ще декілька ударів в  різні  частини   його  тіла,  зокрема тулуб.  Ствердив також,   що  підсудний       намагався вдарити його в голову гострою частиною вил, але оскільки він, захищаючись, підбив їх, цей удар не спричинив йому будь-яких суттєвих пошкоджень.  Переконаний,  що підсудний за допомогою таких дій хотів вбити його та викрасти його майно. Показав також, що коли ОСОБА_4 почув  голоси  сусідів,  він  забрав  з  собою  вила та з  місця  подій  зник.

      Впевнений, що тільки завдяки втручанню сусідів, які прибігли на його крики, та своєчасному наданню медичної допомоги він залишився живим.

Суд вірить цим показанням потерпілого, оскільки вони є послідовними, а крім того, підтверджуються іншими доказами.

Так, із змісту протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5 вбачається, що потерпілий під час проведення зазначеної слідчої дії розповів та показав на місці за яких обставин на нього було вчинено напад ОСОБА_4, конкретизував дії останнього, підтвердив, що підсуднім було нанесено 4 удари вилами, з яких перший - із 'сторони спини в праву лопатку, другій у живіт, третій у груді, і четвертий - у верхню частину голови. При цьому показав, що останніх два удари були нанесені вже тоді, коли він - потерпілий вже лежав на землі, обличчям до гори (т.1,а.с.141-148).

Ці покази потерпілого узгоджуються із висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колотих ран грудної клітки зліва з пошкодженням діафрагми, тіла шлунку у двох місцях, селезінки, підкапсульної гематоми, які являються небезпечними для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, спричинені дією колючого предмету, можливо вилами. Потерпілому було нанесено не менше чотирьох ударів, один з яких по голові, а три по тілу. Пошкодження у вигляді рваної рани 3-го пальця лівої кісті потерпілого відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і могло виникнути під час самозахисту (т. 1, а.с.23, т.1, 116-117).

За змістом протоколу пред'явлення особи для впізнання вбачається, що під час проведення зазначеної слідчої дії, потерпілий ОСОБА_5 серед інших пред'явлених йому осіб, впізнав ОСОБА_4 як ту особу, яка 22 липня 2007 року вчинила на нього напад та заподіяла тілесні ушкодження (т.1, а.с. 154-156).

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що з потерпілим вони сусіди, їхні будинки знаходяться по одній стороні вулиці. У липні 2007 року біля 21 години вона вийшла з будинку і почула на подвір'ї ОСОБА_5 гомін, через декілька хвилин почула, що ОСОБА_5 плаче і кричить. Вона вийшла на дорогу і побачивши, що на велосипеді їде дачниця ОСОБА_2 гукнула її і сказала, що з дідом ОСОБА_5 щось сталось і треба до нього йти. Коли вона - ОСОБА_10 зайшла на подвір'я потерпілого, то побачила, що він був весь в крові. Після цього вона побігла до ОСОБА_11, яка працює фельдшером і проживає по сусідству. Спочатку ОСОБА_11 надавала медичну допомогу ОСОБА_5, потім приїхали швидка допомога і потерпілого завезли до лікарні.

За показаннями свідка ОСОБА_12 на досудовому слідстві, які з передбачених законом підстав були оголошені в судовому засіданні, вбачається, що в с.Сущанка Попільнянського району він має будинок, який використовує, як дачний, та проживає там по сусідству з ОСОБА_5 22 липня 2007 року ввечері він сидів на порозі будинку і помітив, що до паркану ОСОБА_5 підійшов незнайомець, одягнутий у рубашку з довгими рукавами в клітинку, чорні штани та синю бейсболку, невисокого зросту, худорлявий. Вказаний незнайомець заглядав у двір ОСОБА_5 та намагався відкрити фіртку. Вказаного незнайомця він бачив раніше в компанії сім'ї ОСОБА_6 - вони в цей же день проходили по вулиці, розмовляли з ОСОБА_5 та рвали вишні. Даній ситуації він не придав великого значення і сам пішов у своїх справах, перевіряв справність водяного насоса. Приблизно через 10-15 хвилин повернувся до свого будинку і почув крики на вулиці. Від жителів села дізнався, що ОСОБА_5  підкололи і вони побігли викликати лікаря. Коли зайшов у будинок ОСОБА_5 то побачив його на ліжку, він був в крові. Після цього побіг за своїм автомобілем, щоб відвезти ОСОБА_5 до лікарні. Коли ж повернувся то біля ОСОБА_5 уже була сільська медсестра, яка повідомила, що швидка допомога вже виїхала і скоро буде (т.1, а.с.27-28).

Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що працює завідуючою фельдшерського пункту в с.Сущанка Попільнянського району та проживає неподалік від будинку потерпілого. Підтвердила, що 22 липня 2007 року  після 21 години вона знаходилась у своєму будинку. Хтось з членів її сім'ї повідомив, що ОСОБА_5 потрібна медична допомога. Через декілька хвилин, коли вона прийшла до будинку потерпілого, то побачила, що ОСОБА_5 був весь у крові, виявила у нього колоті проникаючі пошкодження з лівого боку, поранений палець, а також рани на голові. У потерпілого також був больовий шок. Вона викликала швидку допомогу, яка потерпілого забрала та в подальшому він був госпіталізований.

Свідок ОСОБА_13 - фельдшер швидкої медичної допомоги, підтвердив в судовому засіданні, що 22 липня 2007 року він був на чергуванні і близько 21 год. 30 хв. прийняв виклик від завідуючої фельдшерським пунктом с. Сущанка Попільнянського району Житомирської області про те, що необхідна швидка медична допомога чоловіку, якому спричинені тілесні ушкодження. По приїзду за викликом, біля 22 години, він побачив ОСОБА_5 у якого була кровотеча та тілесні ушкодження у вигляді колото-рваної рани третього пальця лівої кісті, колоті рани на голові - в області виска і лоба та множинні колоті рани на тулубі, у чоловіка був больовий шок. До приїзду швидкої медичної допомоги чоловіку надавалась медична допомога завідуючою фельдшерського пункту. Коли він оглядав ОСОБА_5, то той був при свідомості та пояснив, що до нього прийшов невідомий чоловік який спричинив йому тілесні ушкодження вилами і при цьому вимагав гроші.

Зазначені свідком ОСОБА_13 обставини виїзду в складі бригади швидкої медичної допомоги об'єктивно підтверджуються змістом вилученої під час досудового слідства у Корнинському відділенні швидкої допомоги та оглянутою в судовому засідання картою виїзду швидкої медичної допомоги за № 1147 від 22.07.2007року по виклику до ОСОБА_14 (т.1, а.с.151).

Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що в липні 2007 року ОСОБА_4 зі своєю співмешканкою приїжджав до неї в гості в с.Сущанку Попільнянського району. Перебував в них два дні, на протязі яких вони спілкувались, ходили на річку, вживали спиртне. У вечірній час на другій день ОСОБА_4 сів на гужову повозку і поїхав в напрямку вул.Леніна.  Через деякий час від мешканців села дізналась, що ОСОБА_5 покололи вилами. Більш ОСОБА_4 та його співмешканки вона не бачила.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю підсудного, вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_4 розповів та показав на місцевості про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, вказав на місцезнаходження та видав сільськогосподарські вила, якими заподіював тілесні ушкодження потерпілому (т.1, а.с.84-92). Зазначені вила потерпілий під час проведення впізнання предметів від 24.12.2007 року впізнав, як ті, що були використані ОСОБА_4 для нанесення тілесних ушкоджень під час вчинення нападу на нього (т.1, а.с. 136-138).

Відповідно до змісту протоколу виїмки від 24.12.2007 року, у потерпілого ОСОБА_5 було вилучено футболку зеленого кольору з написом на іноземній мові, в якій останній перебував під час заподіяння тілесних ушкоджень, та яка відповідно до протоколу огляду речових доказів від 25.12.2007 року має 5 слідів механічних пошкоджень у вигляді проколів, сліди бурого кольору схожі на кров (т.1, а.с.140, 175-179).

Зазначені обставини підтвердились й під час огляду вказаних речових доказів безпосередньо в судовому засіданні.

Отже, оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності суд дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні ним як розбійного нападу, так й у вчиненні замаху на умисне вбивство потерпілого з корисливих мотивів.

При цьому, доводи підсудного про те, що він не мав умислу на позбавлення життя потерпілого, спростовуються дослідженими по справі доказами, з яких видно, що ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для позбавлення життя потерпілого, зокрема, обрав знаряддям злочину сільськогосподарські вила, спрямував удари гострою частиною вил в життєво-важливі органи - голову, ліву частину грудної клітки, грудину, живіт потерпілого, наніс удари із значною силою, про що свідчить утворення проникаючих колотих ран грудної клітки зліва із фактичним пошкодженням внутрішніх органів - діафрагми, тіла шлунку у двох місцях, селезінки, виникнення під капсульної гематоми, заподіявши таким чином потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, усвідомлював небезпечний характер своїх дій, передбачав їх наслідки -заподіяння смерті ОСОБА_5, але злочин не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.

При цьому твердження підсудного про те, що за обставин, які мали місце при нападі на ОСОБА_5 ніщо не перешкоджало йому вбити потерпілого, якщо б він дійсно мав такі наміри, на думку суду, є безпідставними.

За неодноразовими показаннями самого ОСОБА_4 на різних етапах досудового слідства, в тому числі й з участю захисника, після нанесення потерпілому удару вилами в живіт, ОСОБА_5 став сильно кричати та звати на допомогу, а після того, як він його вдарив в голову - став кричати ще сильніше. Побачивши, крім того, що у вікнах одного з будинків, що знаходився неподалік загорілось світло, та побоюючись, що його можуть затримати, він забіг за сарай, де сховався, а через декілька хвилин вже почув розмову людей біля потерпілого. Тільки після цього сховав вила в сіно та через городи з місця події зник (т.1, а.с.56-58, 83). Ці ж обставини ОСОБА_4 підтвердив й під час відтворення обстановки та обставин подій з його участю (т.1, а.с.84-92). Не вірити цим показанням ОСОБА_4 підстав немає, оскільки вказані ним обставини, зокрема, те що потерпілий сильно кричав, кликав на допомогу повністю збігаються із показаннями самого потерпілого та свідка ОСОБА_10, яка за обставинами справи, прибігла на подвір'я ОСОБА_5, саме почувши крики потерпілого про допомогу. Крім того, за показаннями потерпілого ОСОБА_5, якщо у сусідів горить світло в будинках, то це видно з його подвір'я, що об'єктивно підтверджує покази підсудного на досудовому слідстві й в тій частині, що у вікнах одного з будинків, що знаходився неподалік загорілось світло.

З врахуванням наведеного, доводи підсудного про те, що він зник з місця події, оскільки добровільно відмовився від продовження злочину щодо потерпілого, суд розцінює критично, як обраний ним спосіб захисту.

Отже, умисні дії підсудного, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненим особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із проникненням у житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, суд кваліфікує за ст. 187 ч.4 КК України.

Умисні дії підсудного, які виразились в закінченому замаху на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, суд кваліфікує за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.2 п.6 КК України.

Що ж стосується такої кваліфікуючої ознаки, як замах на умисне вбивство з особливою жорстокістю (п.4 ч.2 ст. 115 КК України), яка була інкримінована підсудному, то суд вважає за необхідне її з обвинувачення виключити. При цьому враховує наступне.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7.02.2003 року № 2, умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Отже, незважаючи на те, що за висновком судово-медичної експертизи потерпілий міг відчувати особливий біль, по справі не встановлено об'єктивних даних, які б могли свідчити про те, що підсудний обрав такий спосіб вбивства потерпілого, або наніс таку кількість тілесних ушкоджень, які б могли завдати потерпілому особливих мук та страждань.

За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 802-2007 від 11.12.2007 року ОСОБА_4 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії, міг давати звіт своїм діям та керувати ними, може давати звіт своїм діям та керувати ними в даний час, застосування до нього примусових заходів медичного характеру по своєму психічному стану, не потребує (т. 1, а.с. 119-120).                                                                  

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 раніш неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, двічі відбував покарання в місцях позбавлення волі за вчинення корисливих злочинів, в тому числі за розбійний напад. В якості обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України враховує те, що злочин підсудний вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_4, будучи особою, яка має судимість за умисні злочини, вчинив нові умисні злочини, тобто відповідно до ст.34 КК України в його діях наявний рецидив злочину, що суд на підставі п.1 ч.1 ст.67 КК України також відносить до обставин, що обтяжують покарання підсудному.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що виправлення підсудного та запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів можливе лише в умовах тривалої ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст.66 КК України враховує активне сприяння розкриттю злочину та його щире каяття під час досудового слідства. При визначенні розміру покарання, суд враховує також, що за місцем проживання підсудний

в цілому характеризується позитивно, а також те, що злочин, передбачений ст.115 ч.2 п.6 КК України, хоча й з незалежних від підсудного причин, але не було доведено до кінця, і тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілого не настали. Тому вважає недоцільним призначення покарання у вигляді позбавлення волі в максимальних межах, передбачених санкціями статей ^кримінального закону, за якими підсудного визнано винним.

Одночасно із призначенням підсудному покарання, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішити питання про стягнення з ОСОБА_4 судових витрат, пов'язаних з проведенням по справі судово-медичної імунологічної експертизи в сумі 58 грн. 00 коп.(т.1, а.с.122), а також, на підставі ст. 93-1 КПК України стягнути з нього ж на користь держави витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5, які відповідно до довідки лікувального закладу - Попільнянської центральної районної лікарні становлять 1006 грн. 20 коп.(т.1, а.с.102).

Що ж стосується речових доказів, то суд вважає за необхідне вирішити їх подальшу долю у відповідності із вимогами ст.ст. 81, 330 КПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

суд,

Засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15, 115 ч.2 п.6; 187 ч.4 КК України, та призначити йому покарання:

-    за ст.187 ч.4 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-    за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.6 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю зазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту затримання - з 25.09.2007 року.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4:

на    користь    держави    витрати    на    стаціонарне    лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 1006 грн. 20 коп;

на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судові витрати, пов'язані з проведенням по справі судово-медичної імунологічної експертизи в сумі 58 грн. 00 коп.

Речові докази по справі:

-  карту виїзду швидкої медичної допомоги за № 1147 по виклику до ОСОБА_5, вилучену в Корнінському відділенні швидкої допомоги Попільнінського району (т. 1, а.с. 151)- зберігати при справі;

сільськогосподарські вила та футболку, належні потерпілому ОСОБА_5 - знищити.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 -протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.