ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
Справа № 11-68/2008 Головуючий у суді 1-ї інстанції Семенчук О.В.
УХВАЛА
іменем України
17 грудня 2008 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі
головуючого: Леся В. І.
суддів: Купельського А.В., Саліхова В.В.,
за участю старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиціїі Арачковського В.Л. гарнізону, заявника ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у судовому засіданні матеріали за скаргою генерального директора Державного підприємства „Південь-Олівія" ОСОБА_3 на постанову військового прокурора Миколаївського гарнізону від 5 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення влади та службових повноважень службовими особами Державного підприємства „Південь-Олівія", що спричинило тяжкі наслідки, за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 20 жовтня 2008 року,
встановила:
Генеральний директор Державного підприємства „Південь-Олівія" ОСОБА_3 звернувся до військового місцевого суду Миколаївського гарнізону зі скаргою на постанову військового прокурора Миколаївського гарнізону від 5 вересня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення влади та службових повноважень службовими особами Державного підприємства „Південь-Олівія", що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.
20 жовтня 2008 року постановою судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення.
Обґрунтовуюючі своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що на час порушення кримінальної справи у прокурора було достатньо приводів та підстав, для цього.
Не погоджуючись з рішенням суду , ОСОБА_3, вказуючи на те, що досудове слідство та судовий розгляд проводились однобічно і не об’єктивно,
Постанова органу досудового слідства винесена з порушенням кримінального та кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить апеляційний суд їх скасувати та винести постанову про відмову в порушенні цієї кримінальної справи.
В обґрунтуванні своїх вимог ОСОБА_3 зазначив, що суд першої інстанції розглянув його скаргу поза строки, встановлені ст. 368-8 КПК України, з порушенням принципу безперервності судового розгляду та з порушенням його права на правову допомогу. Також, на думку заявника, суд безпідставно не звернув своєї уваги на те, що орган досудового слідства порушив цю кримінальну справу за фактом скоєння вищезгаданого злочину, тобто за формальними ознаками, не маючи на це права і без наявності достатніх приводів та підстав для цього. Більш того, на думку ОСОБА_3, при винесенні рішення по його скарзі суд не дав належної правової оцінки доказам, на підставі яких вона була порушена, а тому судове слідство по його скарзі проводилось однобічно і необ'єктивно.
Заслухавши доповідь судді САЛІХОВА, пояснення прокурора, пояснення ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4 в підтримання апеляції, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права в межах апеляційної скарги, колегія суддів військового апеляційного суду Військово—Морських Сил вважає, що апеляція ОСОБА_3 не .підлягає задоволенню за таких підстав.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Стаття 94 КПК України дає вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи, одним з яких є заява або повідомлення підприємств, установ, організацій, а іншим безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, 2 вересня 2008 року військовий прокурор Миколаївського гарнізону отримав письмове повідомлення від ТВО начальника КЕБ м. Миколаєва про те, що між державним підприємством „Південь-Олівія" та ТОВ „МТС-Агроконверс" укладено договір купівлі-продажу майна, що належить МО України, законність якого перевіряє господарський суд Миколаївської області, а 3 вересня 2008 року на його ж адресу надійшло повідомлення від начальника 4 відділу Управління ВКР СБ України у Південному регіоні про вчинення Генеральним директором Державного підприємства „Південь-Олівія" СІРІНЬОМ М. Я. злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Провівши по даним заяви прокурорську перевірку, вивчивши документи по вищезгаданій угоді, відібравши пояснення у осіб, які були свідками її укладення та встановивши, що 8 жовтня 2007 року службові особи Державного підприємства „Південь-Олівія", яке розташовано в селі Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, в порушення діючого законодавства, регламентуючого порядок отримання дозволу МО України на відчуження державного майна, уклали з ТОВ „МТС-Агроконверс" договір купівлі-продажу фундаментів будівель військового містечка №106 ( с Калинівка Жовтневого району Миколаївської області ), в наслідок чого МО України була заподіяна матеріальна шкода в сумі 57 366 грн, військовий прокурор 5 вересня 2008 року порушив кримінальну справу.
Враховуючи, що прокурор при цьому не порушив загальних правил, яких повинен був додержуватися при прийнятті такого рішення, колегія суддів вважає, що ця кримінальна справа порушена відповідно до вимог діючого законодавства, а висновки суду першої інстанції про достатність для цього приводів та підстав є правильними.
Твердження в апеляції про однобічність і необ'єктивність досудового слідства та судового розгляду є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, прокурором і судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення цього питання.
Проявів упередженості щодо ОСОБА_3 з боку суду під час вивчення матеріалів справи не виявлено, як не виявлено і порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законну і обґрунтовану постанову.
Посилання в апеляції на безпідставне відхилення судом клопотань про допуск в якості його захисника адвоката ОСОБА_4, чим на думку апелянта судом було порушено його права на правову допомогу, є безпідставним.
В матеріалах скарги та в протоколі судового засідання зазначено, що ОСОБА_3 клопотав про допуск в справу в якості свого захисника адвоката ОСОБА_4, посилаючись на доручення, видане ним останьому. Разом з тим, в матеріалах справи є лише доручення, видане на ім'я ОСОБА_4 на представлення інтересів ОСОБА_3 при розгляді цивільних та
адміністративних справ. Враховуючи, що ця скарга розглядалася суддею в порядку кримінального судочинства, його рішення про відмову в допуску цього захисника є правильним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суддя не позбавив ОСОБА_3 права на юридичну допомогу, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що головуючий пропонував йому у разі необхідності зробити перерву у судовому засіданні з метою надання часу для спілкувань з адвокатом ОСОБА_4, але від його пропозиції заявник відмовився.
Також апеляційний суд вважає необгрунтованою заяву апелянта про те, що суд при розгляді його скарги, в порушення діючого законодавства, не дав оцінки доказам, зібраним органом досудового слідства на час порушення кримінальної справи, та не перевірив законність джерел їх отримання, оскільки на даній стадії розслідування кримінальної справи закон не вимагає від нього проведення цих дій.
Скаргу апелянта на тривалість розгляду його справи апеляційний суд також вважає безпідставною, тому що на нього безпосередньо вплинули заяви самого ОСОБА_3 про відвід судді, вирішення яких потребувало додаткового часу.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд, залишаючи скаргу СІРІНЬКА без задоволення, належним чином обгрунтував своє рішення. При її розгляді не порушив як кримінально-процесуального, так і кримінального закону і вимоги Конституції України, внаслідок чого
Постанова суду не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 20 жовтня 2008 року - залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_3 без задоволення.