АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-351-10 Головуючий у 1-й інстанції: Дзярук М.П.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М. .
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину і коштів на утримання, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину і коштів на утримання.
В позовній заяві зазначала, що вона з відповідачем перебуває в шлюбі з 25 липня 2008 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час вона не працює, отримує допомогу на дитину в розмірі 130 грн., інших доходів не має.. В добровільному порядку відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2005 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2., щомісячно по ј частині із всіх видів заробітку до її повноліття, починаючи з 20.01.2005 року.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила суд стягнути аліменти з відповідача на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно по 1/6 частині із всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, а також 1/6 частини заробітку щомісячно на її утримання до досягнення сином трирічного віку.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у стягненні аліментів, суд виходив з того , що позивачка не надала суду жодних доказів в обґрунтування своїх вимог щодо ухилення відповідача від добровільного утримання її та дитини і звернення з позовом є намаганням в подальшому зменшити розмір утримуваних аліментів на дитину від першого шлюбу.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Виходячи з вимог ст. 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення про стягнення аліментів повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення.
Проте по справі неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з’ясовані обставини справи ,а обставини ,які суд вважав встановленими, не доведені, тому ухвалене рішення не відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України. Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому на підставі пп.1,3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Частиною 2 ст. 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю(договором) сторін.
Суд не застосував норми ст. 18 СК, неправильно витлумачив ст.181 СК України та не звернув уваги на роз'яснення, викладені в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення
аліментів", згідно з якими відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з
ким вона проживає.
Як убачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини та позивачки .Позивачка в поясненнях посилалася на те, що кошти, які дає відповідач на свій розсуд є недостатніми для її утримання та дитини .
Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 25.07.2008 року, від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4,5). Справа про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходиться в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області
Відповідно до довідки виконавчого комітету Кам’яної селищної Ради №534 від 04.12.2009 року малолітній ОСОБА_6 проживає з матір’ю ОСОБА_9 в селищі Кам’яне Вільннянського району Запорізької області. ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку, отримує допомогу в розмірі 130 грн,яка призначена з 03.03.2009 р. по 08.12.2011 р.
За таких обставин висновок суду про неможливість стягнення аліментів суперечить ст.ст.18,181 СК України.
Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст.80, ч. 3 ст. 181 СК України аліменти одному з подружжя та на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти визначається судом (ст.ст..80,183 СК).
Крім того, відповідно до ч.2 .ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує:
1. 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2. 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3. 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина ;
4. 4) інші обставини, що мають істотне значення.
ОСОБА_4 працює в управлінні залізничного транспорту ВАТ ЗМК „Запоріжсталь” , має регулярний заробіток. Згідно довідки №16/21675 від 27.01.2010 р. середня заробітна плата ОСОБА_4. у 2009 р. складала 3771 грн. 60 коп. на місяць.
За рішенням Комунарського районного суду від 01.02.2005 року ОСОБА_4 сплачує аліменти ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_3 по ј частині заробітку. щомісячно до її повноліття (а.с.3).
З урахуванням встановлених обставин та вимог ст.ст. 182,183 Сімейного Кодексу України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 може надавати матеріальну допомогу ОСОБА_3, а розмір аліментів, які мають бути стягнуті з відповідача на користь ОСОБА_3. на утримання сина необхідно визначити в розмірі 1\6 частки доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а на її утримання . - в розмірі 1/ 6.
Відповідно до частини 3 статті 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.
Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 в редакції постанови КМ України від 5 серпня , витрати з інформаційно-технічного розгляду справи про стягнення аліментів передбачені у розмірі 120 грн.
Відповідно до ст.ст. 80,81,88 ЦПК України з відповідача у доход держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.
Керуючись ст. ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2009 року скасувати .
Ухвалити нове рішення..
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Приморське Василівського району Запорізької області,на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку , щомісячно до досягнення ним повноліття., починаючи з 13 липня 2009 року
Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Приморське Василівського району Запорізької області, на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 13 липня 2009 року до виповнення трьох років сину ОСОБА_8.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання .
Стягнути з ОСОБА_4 у доход держави судовий збір у сумі 51 грн., , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (Реквізити для зарахування витрат за інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільних справ : Одержувач: апеляційний суд Запорізької області; розрахунковий рахунок: 31212259700007, код одержувача: 22050000;код ЄДРПОУ: 34677145 банк: УДК у Запорізькій області; код банку: 813015; призначення: інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: