Справа №22-ц- 149 Головуючий у 1-й інстанції Міщенко М.П.
Категорія - 27 Суддя-доповідач Лузан Л.В.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
2010 року січня « 27 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Сибільової Л.О.,
суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2009 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський акціонерний банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.
2009 р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ві Ей Бі Банк» в особі відділення №74 (код ЄДРПОУ 19017842, МФО 380537, тр/р 37396880020, м.Київ, вул.Зоологічна,5) в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 16.09.2009 р. в сумі 118734 грн. 30 коп., з урахуванням вартості предмета застави – автомобіль «Шевролет», 2008 року випуску.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ВАТ «Ві Ей Бі Банк» і ОСОБА_2 31.01.2008 р. був укладений кредитний договір №20 (а.с.5-16), у відповідності з яким банк надав відповідачу позику на придбання автомобіля марки «Шевролет» 13 969,4 доларів США, що складає 118734 грн. 30 коп. строком до 31.01.2015 р. на умовах сплати за користування 12,95% за рік, а ОСОБА_2 зобов’язався сплачувати банку щомісяця по 254 долара США для погашення за цим кредитним договором заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту та відсоткам.
Пунктами 4.2, 4.3, 5.2 Договору передбачена сплата ОСОБА_2 штрафу у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань у розмірі 5% від суми кредиту; несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів, процентів, плати за обслуговування кредиту він сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми невиконаних зобов’язань, строк сплати яких настав; у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань, позичальник зобов’язаний достроково повернути банку одержані грошові кошти, проценти за користування кредитом та інші платежі.
31.01.2008 р. між ВАТ «Ві Ей Бі Банк» і ОСОБА_2, на забезпечення вказаного договору, був укладений договір застави (а.с.17-20), згідно з умовами якого останній у забезпечення виконання своїх зобов’язань перед банком передав у заставу належний йому автомобіль «Шевролет», 2008 року випуску (свідоцтво серії НОМЕР_1, виданого та зареєстрованого 30.01.2008 р. у м. Ромни).
Вартість предмета застави склала 71 500 грн., що на день укладення договору становила 14 158,42 долари США.
У якості забезпечення виконання позичальником своїх боргових зобов’язань, 31.01.2008 р. між ВАТ «Ві Ей Бі Банк» і ОСОБА_3 укладено договір поруки, згідно з умовами якого, у випадку невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань за договором, вона несе солідарну з ним відповідальність перед кредитором.
Судом встановлено и цих обставин відповідачі не заперечують, що станом на 16 вересня 2009 року загальна заборгованість ОСОБА_2 перед ВАТ «Ві Ей Бі Банк» по вказаному кредитному договору становила 14834 долари США, що за офіційним курсом НБУ складало 118734 грн. 30 коп.
За таких обставин колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову. Рішення суду постановлене з дотриманням положень ч.2 ст. 1050, ст.ст. 553, 554 ЦК України .
Як на підставу для скасування постановленого у справі рішення апелянти посилаються на те, що судом не було досліджене питання зміни істотних умов кредитного договору, а саме, що на час укладення договору курс 1 долара становив 5,05 грн., а станом на вересень 2009 р. – 8,00 грн.
Проте такі доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими, так як відповідачі свідомо укладали договір про отримання кредиту в іноземній валюті, тому свідомо брали на себе зобов’язання повернути суму кредиту з ризиком зміни курсу долара за період до 31.01.2015 р. З наведених підстав не заслуговують на увагу і всі інші доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідачів при укладенні кредитного договору.
На підтвердження своїх доводів про невірність розрахунку суми заборгованості за договором, надану позивачем, апелянти ніяких доказів не надали.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення. Рішення суду є законним і обгрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2009 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий -
Судді -