Справа № 2-2719/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“08” червня  2007 року                                                                                м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді               САВЛУК Т.В.

при секретарі                         Паріста Я.С. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду  з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з тим, що відповідач заразив її венеричною хворобою/торчин інфекцією, що змусило її проходити неодноразові курси лікування, це відобразилось на її стані здоров'я, на цьому підґрунті  між нею та відповідачем виникають постійні сварки, така ситуація в сім'ї призвела до припинення сімейно-шлюбних відносин, вважає, що шлюб існує лише формально,  подальше спільне проживання не можливе.

Позивачка ОСОБА_1   в судовому засіданні позов підтримала, просить суд розірвати шлюб, пояснила, що з жовтня 2005 року  перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбу, від шлюбу дітей не мають, спільне сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки вони мають різні характери та погляди на вирішення побутових проблем, також погіршення відносин в сім'ї сталось внаслідок виявлених у неї хвороб, які вона вимушена тривалий час лікувати, така ситуація в сім'ї призвела до припинення сімейно-шлюбних відносин, незважаючи на те, що вони з відповідачем проживають разом, однак спільного господарства не ведуть, мають окремі бюджети,  за час наданий судом для примирення відношення в сім'ї не змінились, вона особисто не має наміру відновлювати сімейно-шлюбні відносини,  наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить розірвати шлюб, пояснив, що останнім часом  відносини з позивачкою були напружені, однак така ситуація в сім'ї була пов'язана з захворюваннями позивачка, яка тривалий час проходить лікування, у зв'язку з чим припинились сімейно-шлюбні відносини, вони продовжують проживати разом, однак позивачка сторониться його, всіляко уникає розмов щодо вирішення побутових проблем, кожен з них має достатньо коштів до існування, постійну роботу, труднощів в матеріальному плані у них не виникає, незважаючи на його постійні намагання поговорити з позивачкою, довести свою любов та повагу до неї, бажання будувати в майбутньому сімейні відносини  позивачка його ігнорує, за наданий судом строк на примирення позивачка не змінили відношення до нього, наполягає на розірванні шлюбу, тому внаслідок такою поведінки позивачки та її особистих прохань він не заперечує проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

 Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва  від 03 травня 2007 року сторонам у справі надано строк на примирення один місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується поясненнями позивача та відповідача, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 2005 року, від шлюбу дітей не мають,  сімейне життя  позивачки та відповідача не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти  до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем,  на протязі останнього року між ними постійно виникають конфлікти та сварки на побутовому підґрунті, внаслідок чого між сторонами припинено сімейно-шлюбні відносини, за час наданий сторонам для примирення сторони не дійшли спільної згоди, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони бажання не мають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків,  поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, мають обопільне бажання розірвати шлюб, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зареєстрований  Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України 15 жовтня 2005 року (актовий запис НОМЕР_1) -  розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути  в бюджет держави з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_1   від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я