Справа № 2а-263/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Куковенкова С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В :
28 грудня 2009 року позивачі звернулися до суду з адміністративними позовами до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо здійснення підвищення до пенсії, про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «дітям війни» за 2007-2009 р.р. в розмірі 2993 грн. 23 коп., стягнення індексу інфляції від щомісячної державної соціальної допомоги, зобов’язання виконати рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та зобов’язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону.
Відповідно до ст. 116 КАС України, позовні заяви об'єднані судом в одне провадження для спільного розгляду.
Позивачами заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження разом з запереченнями щодо вимог кожного із позивачів, в яких зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому ОСОБА_11 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006р. Верховною Радою України та ОСОБА_11 Міністром України відповідних нормативно-правових актів не видавалось.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19 грудня 2006р. №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993р. визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. №107 визнано неконституційним.
Натомість з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян ОСОБА_11 Міністрів України була прийнята постанова від 28 травня 2008р. №5. Відповідно до п.8 цієї постанови дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивачі невірно провадять розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до п.4, п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою ОСОБА_11 Міністрів України від 17 липня 2003р. № 1078, пенсії індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Вимоги позивачів в цій частині не обґрунтовані.
Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни, а також відсутні повноваження щодо встановлення та зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсій або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат.
Відповідач просить застосувати строк звернення до суду, оскільки з ухваленням Рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивачі дізналися про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернулися.
Суд ухвалив - розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позови підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачі являються особами, які мають статус «дітей війни».
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрії їм нараховано суми підвищення до пенсій як «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. – 47грн., з 1 квітня 2008р. – 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови ОСОБА_11 Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
У відповідності до ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІV п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному ОСОБА_11 Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та ОСОБА_11 Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивачі не мали правових підстав для нарахування їм підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни, а управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії з 1 січня 2007 р. по 08 липня 2007 р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.
З 09 липня по 31 грудня 2007 року діти війни мали правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до ч.1, ч. 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Після винесення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007р., яке було оприлюднене і яким відновлено пільги дітям війни, останні мали змогу звернутися з адміністративними позовами до суду у встановлений законом строк, однак позивачі своїм правом не скористалися. Юридична необізнаність не може вважатися поважною причиною і підставою для поновлення строку на звернення до суду. Відповідач же наполягає на застосуванні строку звернення до суду.
Згідно п. п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІV викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачам підвищено пенсії на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).
З 1 січня по 22 травня 2008 р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області позивачам правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Права «дітей війни» на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком поновлено рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Відтоді позивачі мали дізнатися про поновлення їх прав і звернутися до суду з позовами, а управління Пенсійного фонду повинно нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно.
Проте, як свідчать матеріали справи, позовні заяви надійшли до суду 28 грудня 2009 р. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати, починаючи з 28 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, оскільки поважних причин щодо пропущення строку звернення до суду позивачами не наведено, а відповідач наполягає на його застосуванні.
Відповідно до вимог ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачам та виплатити їх у розмірах, передбачених Законом, але такі перерахунки пенсії позивачам в 2009 році не проводились.
Як свідчать матеріали справи, перерахунок щомісячного підвищення до пенсії необхідно здійснювати, починаючи з 01 січня 2009 року до 01 січня 2010 року, з урахуванням фактично отриманої позивачами суми підвищення за ці періоди.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою ОСОБА_11 Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується ОСОБА_11 Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області нарахувати та виплатити зазначеним позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 28 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 року до 01 січня 2010 року включно, з урахуванням фактично отриманої суми підвищення за цей період.
В частині позовних вимог про застосування індексу інфляції до невиплачених сум підвищення до пенсії, то позивачі не мотивували належним чином свої вимоги, тобто не зазначили закон, яким вони керуються та джерело інформації про розмір індексу інфляції, а крім того чинним законодавством це не передбачено, а тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Щодо вимог позивачів про зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплачувати їм щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суд зазначає наступне.
Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.
Отже необхідною умовою для звернення до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно - правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, то у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
А тому право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, в зв'язку з чим в позовних вимогах про зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплачувати їм щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - необхідно відмовити.
На підставі ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №. 1058-1, п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.7, ч.1 ст.11, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком зазначеним позивачам як «дітям війни» за період з 28 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 року до 01 січня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Олександрії Кіровоградської області здійснити зазначеним позивачам перерахунок підвищення пенсії як особам, що мають статус дітей війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, що вже були здійснені, починаючи з 28 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01 січня 2009 року до 01 січня 2010 року з урахуванням фактично отриманої суми підвищення за цей період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя :