Справа №2-95/10 року

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

місто Ковель                                                                                                               15 січня 2010 року  

     Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді -  ВОСКОВСЬКОЇ О.А,

за участю секретаря  -  КАНАШКОВОЇ О.М,

позивача – ОСОБА_1А,

відповідача – ОСОБА_2А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення  додаткових витрат на дитину, -

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1А звернулась в суд  з позовом  до ОСОБА_2А про стягнення  додаткових витрат на дитину. Позовні вимоги мотивовані тим,  що позивачка перебувала в юридичному шлюбі з відповідачем ОСОБА_2А, 21.10.03 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу народилось двоє дітей, дочка ОСОБА_3А, 29.09.1999 р.н та син ОСОБА_4А, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 09.07.09 року  з ОСОБА_2А стягнуто аліменти на утримання дітей. ОСОБА_5 є інвалідом дитинства, має тяжке захворювання, потребує стороннього догляду та постійних медичних спостережень і оздоровлення. У вересні 2009 року дочку ОСОБА_6 було прооперовано в ЗАО „Інститут Клінічної Реабілітології” в м.Тула Російської Федерації. На медичні послуги, операцію було витрачено 15000 рублів, що складає 3978 гривень. Позивачка має нерегулярний, мінливий дохід, а тому цих коштів не вистачає на утримання та лікування дітей. Добровільно надати допомогу на лікування дочки відповідач відмовляється. Позивачка зазначає,  що усі понесені нею додаткові витрати  на дитину становлять 3978 гривень, в зв’язку з чим вважає, що відповідач повинен відшкодувати їй половину  вказаної суми, а саме – 1989  гривень.

    Позивачка  ОСОБА_1А в судовому  засіданні заявлені вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.  

    Відповідач ОСОБА_2А в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення.

    Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення у повному об’ємі.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не  підлягають  доказуванню.

    Так,  відповідно до ст.185  Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення  аліментів не була подана, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвиток здібностей  дитини,  хворобою, каліцтвом тощо). При цьому, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах  на дитину в  разі  спору  визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин,  що мають істотне  значення, передбачено, що додаткові  витрати на дитину можуть  фінансуватися наперед або  покриватися після їх  фактичного понесення  разом, періодично або  постійно.      

    ОСОБА_3 народилась 29 вересня 1999 року та її батьками значаться: батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕГ №047294 від 26.11.1999 року.

    Відповідно до довідки №4051/3-2.09 від 02.11.09 року виданої Ковельським МТМО, ОСОБА_3, 29.09.1999 року перебуває на диспансерному обліку в дитячій поліклініці з діагнозом: дитячий церебральний параліч, диплегічна форма. Непостійна збіжна косоокість правого ока, порушення постави.

    Факт понесених позивачкою додаткових витрат на дитину стверджується: квитанцією АБ №812867 від 29.09.09 року на суму 15 000 рублів, виданою ЗАО „Інститут Клінічної Реабілітології” м.Тула Російської Федерації.

    Відповідно до представленого офіційного курсу гривні до іноземних валют вбачається, що Національний банк України станом на 29.09.09 року встановлює такий офіційний курс – 1 російський рубель становить 0,2652400 гривні, а тому відповідно сума, яка підлягає стягненню з відповідача буде становити – 15 000 х 0,2652400 = 3978/2 = 1989 гривень.      

    Таким чином, уся сума, заявлена позивачкою до стягнення,  як додаткові витрати на дитину, а це 1989 гривень,  підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2      

    Керуючись  ст.ст.5,6,8,10,11,61,209,212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, ст. 185 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 додаткові витрати понесені на лікування дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1989 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять) гривень.

    Стягнути з ОСОБА_2А в користь держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в Ковельському міськрайонному суді Волинської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча:                                                                                  О.А.ВОСКОВСЬКА