Справа № 2-1567/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2010 року                                                                                                             м.Сторожинець

                                                                                      Сторожинецький районний суд

                                                                                      Чернівецької області в складі:

                           головуючого судді                 Яківчика І.В.,

                           при секретарі                          Гулей М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом

встановив:

    Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про встановлення фактів, які мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на те, що вона являється внучкою  ОСОБА_3 яка проживала в будинковолодінні, яке належало їй на праві власності і знаходиться в с.Великий Кучурів по вул.Турлуцькій,46 Сторожинецького району, Чернівецької області на земельній ділянці площею 0,26 га. 02.05.1999 року бабуся позивачки померла. В погосподарській книзі помилково записано, що бабуся позивачки значиться як ОСОБА_4, а у свідоцтві про смерть ОСОБА_3. За станом на 01.07.1990 року в даному господарстві були прописані померла ОСОБА_3І та рідна сестра позивача, відповідачка ОСОБА_5 Двір відносився до категорії колгоспного.     Після смерті моєї бабусі ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом оскільки  ОСОБА_3І склала заповіт на відповідачку по справі ОСОБА_2, однак вона спадщину не приймала і відмовляється від її прийняття. Відповідачка також не претендує і на свою частку в колгоспному дворі. Мама позивачки яка являлася рідною донькою власника будинку ОСОБА_3, померла в 1973 році тобто скоріше спадкодавця, а тому позивачка має право в порядку спадкової трансмісії на спадщину яку вона прийняла оскільки доглядає за житловим будинком, обробляє земельну ділянку, та проживає в даному будинку, проводить поточні ремонти приміщень будинку. Однак оформити право власності на будинок вона не може так як у померлої бабусі небуло правовстановленого документа на будинковолодіння тому позивач просила встановити факти родинних відносин її із померлою ОСОБА_3 прийняття нею спадщини та визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, яке не прийнято спадкодавцем за заповітом.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала посилаючись на викладені обставини.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала і не претендує ні на спадщину ні на свою частку в колгоспному дворі. Просила визнати право власності на дане господарство за позивачкою.

    Заслухавши пояснення позивача, відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд на підставі встановлених фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин знаходить, що позовні вимоги являються обґрунтованими і такими які підлягають задоволенню виходячи з наступного.

    Так судом встановлено, що позивач     являється внучкою ОСОБА_3 яка проживала в будинковолодінні, що  знаходиться в с.Великий Кучурів по вул.Турлуцькій,46 Сторожинецького району, Чернівецької області. Земля під будинком не приватизована і перебуває у власності сільради.  

02.05.1999 року ОСОБА_3 померла і факт її смерті зареєстровано 03.05.1999 року виконкомом ОСОБА_6 сільради за актовим записом № 24. Згідно свідоцтва про смерть,  померлою значиться ОСОБА_3 але у  погосподарській книзі помилково записано померлу як ОСОБА_4.

Не знаходячи заперечення даного факту з боку сторін по справі суд знаходить, що ОСОБА_3 яка померла 02.05.1999 року та ОСОБА_4 яка записана в по господарській книзі сільради одна і та ж сама особа і  являлася бабусею позивачки по справі.

За станом на 01.07.1990 року в даному господарстві були прописані померла ОСОБА_3І та рідна сестра позивача, відповідачка ОСОБА_5 Двір відносився до категорії колгоспного. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом оскільки  ОСОБА_3І склала заповіт на відповідачку по справі ОСОБА_2, однак остання спадщину не приймала, що підтверджено в суді поясненням відповідача ОСОБА_2, яка не претендує ні на спадщину ні на на свою частку в колгоспному дворі, та листом нотаріальної контори (а.с.25) згідно якого спадкова справа на майно померлої не відкривалась, тобто жодна особа для прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась.

Згідно вимог ст.529 ЦК України (в редакції 1963 року) онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо під час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків хто був би спадкодавцем.

Мама позивачки яка являлася рідною донькою власника будинку ОСОБА_3, і яка могла би бути спадкоємцем майна ОСОБА_3, померла в 1973 році тобто скоріше спадкодавця, а тому позивачка має право на спадкування за законом в порядку ч.2 ст.529 ЦК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини). Спадщину позивачка , на відміну від своєї сестри – відповідача по справі прийняла оскільки доглядає за житловим будинком, обробляє земельну ділянку, та проживає в даному будинку, проводить поточні ремонти приміщень будинку, що підтверджено в суді як визнанням цього факту відповідачем так і довідкою сільради (а.с.13). Виходячи з цього суд знаходить можливим встановлення факту прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_3

Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на будинковолодіння яке складається з житлового будинку, літньої кухні, сараїв,вбиральні, криниці,огорожі загальною вартістю 35002 грн та розташоване в  с.Великий Кучурів по вул.Турлуцькій,46 Сторожинецького району, Чернівецької області на земельній ділянці площею 0,26 га з яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,02 га, для ведення особистого селянського господарства 0,25 га., підтверджено в суді записами в по господарській книзі ОСОБА_6 сільради (а.с.8), довідками сільради №2408 (а.с.10), № 2965 (а.с.11), № 2409 (а.с.12) та інвентаризаційною справою (а.с.15-22). Самочинного будівництва в господарстві не встановлено.

Таким чином ОСОБА_1, при неприйнятті іншими спадкоємцями, в тому числі і за заповітом, спадщини після смерті ОСОБА_3, будучи в силу ст.529 ЦК України, спадкоємцем за законом першої черги, відповідно до вимог ст.548 ЦК України (в редакції 1963 р.) спадщину прийняла, а тому суд вважає, що позовні вимоги і в частині визнання права власності на спадщину підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає помилковими твердження позивачки, що вона має право на спадкування в порядку спадкової трансмісії, оскільки вказане твердження не відповідає вимогам ст.ст.529, 551 ЦК України (в редакції 1963 року)

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 529, 531, 548, 551 (в редакції 1963 року), ст.ст. 1268, 1270, пунктів 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 174, 212, 223, 256-259  ЦПК України суд

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 являється рідною внучкою померлої ОСОБА_7 та факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті своєї бабусі по материній лінії ОСОБА_3.

    Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок літ «А» вартістю 13251 грн., веранду літ «Б1» вартістю 913 гривень, літню кухню літ «Б» вартістю 9316 гривень, сарай літ «В» вартістю 281 гривня. Сарай літ «Г» вартістю 2113 гривень, сарай літ «Д» вартістю 5201 гривень, сарай літ «Е» вартістю 305 гривень, погріб з шийкою літ «Е/ПД» вартістю 1298 гривень, убиральню літ «Ж» вартістю 379 гривень, колодязь питний № 1 вартістю 968 гривень, ворота № 2 вартістю 374 гривні та огорожу № 3 вартістю 603 гривні, а всього загальною вартістю житлового будинку та надвірних споруд 35002 гривні, які розташовані в с.Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області по вул.Турлуцькій № 46.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в тому ж порядку, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        СУДДЯ