Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Сторожука С.М.
при секретарі: Дробот О.Ю.
за участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: . ОСОБА_2
відповідачів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, в якій (з урахуванням уточнень ) просив суд:
-стягнути з відповідачів на його користь в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 10000 гривень;
-зобов’язати відповідачів сплатити на його користь пеню за прострочення виконання зобов’язання за період з 27 травня 2010 року по день фактичного розрахунку в розмірі 3750 гривень;
-стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі з урахуванням витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачі отримали від нього позику в розмірі 5000 гривень, про що був укладений договір від 27 березня 2010 року.
Отримані кошти відповідали повинні були повернути у строк до 27 травня 2010 року, однак після спливу строку повернення коштів категорично відмовились їх повертати.
Дії відповідачів спричинили йому моральних страждань, які знайшли своє відображення в тому, що він постійно нервує, не може нормально працювати.
В подальшому відповідачі перерахували на його користь суму 5000 гривень.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, надавши пояснення які відповідають змісту позовної заяви. Крім того, позивач зазначив, що неодноразово намагався вирішити питання у добровільному порядку, однак відповідачі ухилялися від зустрічі. Він звернувся ^о суду і тільки після цього, а саме 06 вересня 2010 року йому було перераховано 5000 гривень. Не зважаючи на це, дії відповідачів спричинили йому моральну шкоду, та не отримано суму пені.
Представник позивача вимоги просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 зазначив, що вимоги не визнає. Він та відповідач ОСОБА_4 дійсно отримали від позивача кошти у розмірі 5000 гривень та мали намір повернути йому у строк визначений умовами договору, однак позивач уникав зустрічей, після чого адвокат порадив їм перерахувати кошти позивачу, що вони і зробили. Таким чином, позивачу були повернуті кошти у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 вимоги не визнала, надавши пояснення які відповідають твердженням відповідача ОСОБА_3.
Суд вислухавши пояснення сторін по справі, вислухав показання свідка:
- ОСОБА_5, який показав, що йому відомо про те, що позивач надав відповідачам позику 27 березня 2010 року у розмірі 5000 гривень та намагався після цього повернути кошти. В серпні 2010 року була призначена зустріч з відповідачами, які на неї не прийшли.
З урахуванням наданих пояснень, а також досліджених у судовому засіданні доказів, судом були встановлені наступні обставини:
27 березня 2010 року між позивачем та відповідачами був укладений договір позики, відповідно до положень якого позивач передав відповідачам суму у розмірі 5000 гривень на строк до 27 травня 2010 року. Згідно до п.З цього договору, у разі прострочення виконання зобов’язання, відповідачі повинні сплатити на користь позивача суму пені з розрахунку 0,5 відсотків від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення ( а.с. 12 ).
Позивач виконав свої зобов’язання належним чином, передавши відповідачам кошти обумовлені умовами договору, однак відповідачі позику фактично повернули тільки 06 вересня 2010 року.
Зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнаються сторонами по справі.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Встановивши обставини по справі, та з’ясувавши положення чинного законодавства України, яке регулює спірне питання, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, вирішуючи питання про обґрунтованість вимоги щодо нарахування та сплати неустойки «пені» за час прострочення виконання відповідачами свого зобов’язання, суд визначає, що пеню необхідно визначити, і нарахувати за період часу з 27 травня 2010 року, дати коли відповідачі зобов’язані були повернути суму позики, по 06 вересня 2010 року, тобто дати коли позивач отримав суму позики від відповідачів.
Розмір пені складає - 2550 гривень, який розрахований за 102 дні прострочення виконання зобов’язання (0,5% від 5000 гривень = 25 х 102 «дні» - 2550 гривень).
Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідачів в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевнйх стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Суд вважає, що діями відповідачів, за яких позивач не міг отримати належні йому кошти у строк обумовлений договором, та повинен був вживати додаткових заходів до організації свого життя, а саме звертатися за правовою допомогою, вживати інших заходів для повернення коштів, позивачу дійсно було спричинено моральну шкоду.
Розмір грошового відшкодування за спричинення моральної шкоди суд визначає у - 2000 гривень. При визначенні якого, суд врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, позбавлення його можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а також врахував вимоги розумності і справедливості.
Обов’язок відповідачів відшкодувати позивачу в рахунок грошового відшкодування суму моральної шкоди, а також неустойки за прострочення виконання зобов’язання, суд покладає на відповідачів у солідарному порядку, так як предмет зобов’язання на переконання суду є неподільним, про що зокрема свідчить договір позики.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд приймає до уваги положення передбачене статтею 88 ЦПК України згідно якої зазначено, - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 ст.79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
З урахуванням наведеного на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі - 1162,50 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 549, 1046, 1049 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 ( 51400, місто Павлоград Дніпропетровської області, провулок Куйбишева, будинок №90 ) та ОСОБА_4 (51400, місто Павлоград Дніпропетровської області, провулок Куйбишева, будинок №90 ) на користь ОСОБА_1 ( 51400, місто Павлоград Дніпропетровської області, провулок Дальній, будинок №5 ), в рахунок:
-грошового відшкодування моральної шкоди суму у розмірі - 2000 ( дві тисячі) гривень;
-сплати пені за прострочення виконання зобов’язання у розмірі - 2550 ( дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень;
-понесених судових витрат у розмірі - 1162 ( одна тисяча сто шістдесят дві ) гривні 50 копійок.
Апеляційна скарга на рішення -суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: С.М. Сторожук